Глава МЗС Британії Ліз Трасс заявила, що РФ веде кампанію дезінформації, спрямовану на дестабілізацію і виправдання вторгнення в Україну.
«Росія веде кампанію дезінформації, спрямовану на дестабілізацію та виправдання вторгнення на територію її суверенного сусіда Україну.
Росія має зупинити свою агресію, здійснити деескалацію та вступити до змістовних переговорів», – написала Трасс у Twitter.
Раніше Ліз Трасс повідомляла, що Велика Британія розширить співпрацю у сфері кібербезпеки. Велика Британія запропонувала Україні допомогу. Мовиться про підтримку українських експертів на місцях.
Дипломатичні відносини України з Великою Британією розвиваються на всіх рівнях. Так, наприклад, президент України Володимир Зеленський нещодавно провів розмову із прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном.
Про це Зеленський повідомив у Twitter.
«Провів плідну розмову з Борисом Джонсоном. Докладаємо спільних зусиль для досягнення миру. Ціную незмінну підтримку Великобританії суверенітету та територіальної цілісності України», – йдеться в повідомленні президента України.
Зауважимо, що українське Міністерство закордонних справ вже обговорює посилення кібернетичної безпеки України, а також співпрацю з іноземними партнерами, спрямовану на міжнародні навчальні програми.
Після глобальної кібератаки на урядові сайти України у ніч на 14 січня Міністерство закордонних справ почало переговори з іноземними партнерами. Основною темою є посилення кібербезпеки нашої держави.
Зазначимо, що у Держспецзв’язку повідомили, що це найбільша атака за останні 4 роки.
«На жаль, можемо констатувати, що за останні чотири роки – це найпотужніша атака. Принаймні, враховуючи її охоплення», – зазначив заступник голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Віктор Жора.
Почати переговори стосовно підвищення рівня кібербезпеки України долучив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Дипломати проситимуть іноземних партнерів про допомогу в посиленні кібербезпеки.
Зверніть увагу, що на кібератаку відреагували і у Європейському Союзі. Політики вирішили скликати засідання Політичного й безпекового комітету на рівні послів. Жозеп Боррель наголосив, що хакери намагалися дестабілізувати ситуацію в Україні й це вже не вперше.
«Ми готові надати Україні подальшу пряму допомогу, якщо надійде такий запит. Я скликаю надзвичайну зустріч наших послів у форматі Політичного й безпекового комітету, щоб провести аналіз цієї ситуації та зважити будь-які заходи з підтримки», – заявив Боррель.
Нагадаємо, що При спробі зайти на сайти користувачам вибивало антиукраїнське повідомлення трьома мовами – українською, російською та польською.
У Польщі вже відреагували на тримовне повідомлення. Там наголосили, що переклад є ламаним, тому підозрюють навмисне створення “польського сліду”. Про це повідомив речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна у соцмережах. Він наголосив, що Варшава засуджує подібну діяльність.
«Ми стурбовані інформацією про кібератаку на сайти українського уряду, в тому числі на сайт МЗС. Ми рішуче засуджуємо будь-яку діяльність, яка має наслідком поширення дезінформації та порушення функціонування державних інституцій», – написав Лукаш Ясіна.
Окрім цього, польські політики вже зазначили, що подібні «повідомлення» вони вважають спробою Росії дестабілізувати українсько-польські дипломатичні відносини.
У Центрі інформаційної безпеки вважають, що до атаки на урядові сайти України причетна Росія. Адже першими інформацію про це підхопили саме російські ЗМІ.
За результатами дослідження Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, перші дані дають підстави вважати, що атака була здійснена Росією.
«Українські інтернет-ресурси від початку російської військової агресії атакуються вже не вперше і навіть не вдруге. Деякі кібератаки були настільки масовими, що увійшли у світові підручники для кіберфахівців. Мета таких атак – дестабілізувати внутрішню ситуацію в країні, а також посіяти хаос та зневіру в суспільстві», – пояснили у Центрі інформаційної безпеки.
На російський слід вказує і хронологія поширення новини. Інформація спочатку з’явилася у соцмережах, далі першими публікаціями серед медіа були “зливні бачки”. А далі її активно розповсюдили вже російські видання. Натомість українські медіа підхопили новину приблизно о 7 ранку.