Українці в жовтні минулого року відчули на собі перший крок пенсійної реформи Кабміну – пенсії "осучаснили". Сама реформа в минулому році торкнулася тільки першого рівня системи. Уже в наступному році уряд має запустити другий рівень, передає Корупція.Інфо.
Таке нововведення в Україні обговорюють уже 10 років, але до цих пір остаточне рішення так і не прийнято. Тільки "перший рівень системи" (солідарний) забезпечити високі пенсії українцям не може. З таким твердженням погоджуються і в уряді, і в експертному середовищі.
Запуск накопичувального рівня може кардинально змінити всю систему. Кожен українець повинен буде накопичувати на індивідуальному рахунку частину своєї зарплати. І ці гроші не будуть витрачатися доти, поки їх власник не вийде на пенсію. Таке нововведення дозволить не тільки збільшити майбутні пенсії, а й дасть можливість інвестувати кошти в українську економіку.
Коротко про головне: як працює пенсійна система
Українці повинні отримувати пенсії з трьох джерел, тоді і розмір виплат буде на рівні 40-60% зарплати, як це передбачено Міжнародної організації праці (МОП). Зараз з трьох прописаних в законі рівнів повноцінно працює лише один! Тому і на пенсії можна отримати приблизно 30% від останньої зарплати.
Солідарний рівень – базовий, він повинен забезпечити мінімальні соціальні стандарти. Усі працюючі платять до Пенсійного фонду, а там вже перерозподіляють гроші між діючими пенсіонерами. Але навіть при великому бажанні, платити високі пенсії з "базового" рівня не вийде. Тим більше в українських реаліях, коли роботодавці платять зарплати в конвертах, а один працюючий повинен утримувати одного пенсіонера. Інститут демографії та соціальних досліджень при Нацакадемії наук зробив плачевний прогноз. Співвідношення працюючих і пенсіонерів буде тільки погіршуватися. Як видно з інфографіки, населення України буде скорочуватися і старіти.
Навіть з урахуванням осучаснення проблема низьких пенсій залишаються актуальною. Так, якщо в Латвії на пенсії в середньому отримують близько 47% звичного заробітку, в Україні – лише 30%. Другий рівень пенсійної системи – обов'язковий накопичувальний – намагаються запустити в Україні вже 10 років, але до цих пір ситуація не змінилася. По суті це друга пенсія, яку змогли б отримати українці. Третій рівень – добровільний накопичувальний (приватні пенсійні фонди) працює, але приймають в ньому участь всього близько 800 тис. чоловік (всього в країні 29 млн працездатних, які потенційно можуть "збирати" на пенсію).
Україна вже багато років вивчає досвід накопичувальних систем друг країн, але в минулому році зробили прорив – затвердили дату запуску 1 січня 2019 року, розповіла голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальникова на круглому столі "Що гальмує запуск пенсійної реформи?" А до 1 липня Кабмін повинен внести пропозиції щодо впровадження "інституційних компонентів".
Як розповіли OBOZREVATEL.UA в Міністерстві соціальної політики, на даний момент чиновники допрацьовують пропозиції і продовжують вивчати досвід інших країн. До слова, Україна вивчає іноземний досвід вже близько 10 років. За цей час в деяких країнах вже встигли змінитися моделі накопичувальний фондів – з централізованого на децентралізовану.
Запуск накопичувального рівня, згідно з оцінками комісії з цінних паперів та фондового ринку, дозволить значно збільшити коефіцієнт заміщення (розмір пенсії у відсотках від останньої зарплати). Так, якщо віддавати із зарплати на накопичувальні пенсії 7%, то розмір "другої" пенсії складе 10,2% від останньої зарплати для чоловіків і 7,3% для жінок (вони живуть на пенсії довше). При внеску в 10% – 14,6% для чоловіків і 10,4% для жінок, при внеску в 15% – 21,7% для чоловіків і 15,4% для жінок.
Зараз українці платять єдиний соцвнесок у розмірі 22% (з них 18,15% надходять до Пенсійного фонду). Цих коштів не вистачає навіть на солідарну систему, дефіцит доводиться компенсувати з бюджету країни. Тому накопичувальний рівень доведеться фінансувати додатковим податком. Його розмір, відповідно до одного з пропозицій, буде щорічно підвищувати від 2% до 7% зарплати.
Експерт у сфері пенсійного забезпечення Валентин Мельничук впевнений, що платити за "другу пенсію" повинні і роботодавці, і працюючі. При цьому всі накопичення повинні стати власністю працівника. "Якщо ми говоримо, що це значно збільшить навантаження на фонд заробітної плати, то це не так. Якщо дивитися на заробітну плату в структурі собівартості, то вона у нас менше 10%, в чотири рази менше, ніж в країнах ЄС", – вважає експерт. У депутатському законопроекті №6677 про запуск накопичувальної пенсійної системи пропонують частково компенсувати додаткове навантаження на зарплату за рахунок зниження податку на доходи фізосіб з 18% до 15% і скасування військового збору з зарплат.
Головне питання: кому дістануться гроші
Якщо з питанням, де взяти гроші, є певний консенсус – високі пенсії дорого коштують, і українці повинні платити. То питання, хто буде розпоряджатися грошима, залишається спірним. Так, народні депутати з різних фракцій зареєстрували законопроект (№6677), в якому пропонують повну децентралізацію. Українці зможуть самі вибирати приватні пенсійні фонди, які зможуть розпоряджатися зібраними коштами.
У той же час Національна комісія з цінних паперів зробила заяву про те, що перед запуском такої моделі в першу чергу необхідно посилити контроль з боку регулятора. До слова, є дві основні моделей – все гроші йдуть до державного фонду, який відповідає за накопичення (централізований), і друга модель – гроші розподіляються між різними фондами (децентралізована).
Прихильники централізованої системи говорять про те, що воно дешевше обходиться вкладникам, та й є гарантії від держави. У той же час експерти, які вірять в децентралізовану систему, наводять приклад Росії. Там централізований накопичувальний пенсійний рівень призвів до того, що держава витратила зібрані кошти не за призначенням.
У комісії з цінних паперів також запропонували свій варіант – створити Накопичувальний фонд, стежити за яким буде Рада. Гроші з Накопичувального фонду будуть передавати ліцензованим компаніям з управління активами. А зберігати активи будуть в ліцензованих банках. Причому, українці зможуть брати участь у виборі компанії, яка управлятиме їх активами.
Ще одна важливе питання – як розпоряджатися коштами. Фондовий ринок в Україні практично не працює, а заощадження потрібно не тільки "врятувати" від інфляції, але і примножити. Частина експертів вважає, що потрібно дочекатися активізації Фондового ринку, а вже потім запускати другий рівень. Інші ж навпаки впевнені, що пенсійні активи підштовхнуть розвиток Фондового ринку в Україні.
Пенсійні кошти також можна інвестувати в державні цінні папери, дорогоцінні метали, банківські депозити, нерухомість. Але до тих пір, поки рівень інфляції в Україні залишається високим, зберегти кошти буде вкрай складно. Щоб пенсійний рівень повноцінно запрацював, Національний банк повинен виконати закладені в прогнози рівні зростання цін і поступово сповільнити інфляцію до 5%. Крім того, щоб накопичені гроші дійсно стали значною надбавкою до пенсії, відкладати потрібно як мінімум 30 років. Таким чином, навіть якщо дорожня карта по запуску накопичувальної пенсійної системи буде виконана, скористатися нею зможуть лише працюючі українці від 35 до 50 років. За 10 років до 60-річчя зібрати на пенсію не вдасться.