Днями Євгеній Пригожин заявив, що його найманці з ПВК “Вагнера” можуть відійти від Бахмута аж до російських кордонів. Імовірно, так він намагається маніпулювати, аби залишитися на плаву в політичному сенсі. 

 
Про це 24 Каналу розповів російський опозиційний політичний діяч, юрист, блогер Марк Фейгін.  
 
Він акцентував на протистоянні міноборони Росії та Пригожина, в якому той вже починає програвати. 
Фейгін припустив, що подібні заяви Пригожина – це своєрідна гра, спроба довести свою незамінність публічно. Мовляв, без ПВК “Вагнера” російська армія нічого не варта. 

Така поведінка очільника ПВК “Вагнер” свідчить, що свої проблеми він не зміг вирішити апаратним шляхом. Адже раніше той заявляв, що ходити по кабінетах, аби налагоджувати справи у підрозділі, для нього не проблема. 

За словами опозиціонера, Пригожин отримав завдання захопити Донецьку область і тепер розуміє, що з ним не впорається, тому починає вигадувати різні маніпуляції. 

І це обов’язково використають проти нього генштаб та міноборони, мовляв, він же обіцяв і, бачте, нічого не зробив. Отже, в нього будуть наслідки за невиконання і силовий апарат буде спонукати Путіна і його найближче оточення позбутися Пригожина, – додав мовець. 

У Пригожина зараз є не лише з нарядний голод, а й нестача особового складу, адже він постійно наголошує про заборону вербувати ув’язнених, зауважив Фейгін. 

З’явилася інформація, що зараз оголошений набір до лав вагнерівців у спортивних центрах. ПВК відкрила в період з 2 по 4 березня щонайменше три нові вербувальні пункти на базі російських спортивних клубів, як повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни. 

Експерти не виключили, що ці дії покликані компенсувати вагнерівцям втрату доступу до вербування нових бійців у виправних колоніях. 

ISW пише, що нові вербувальні центри «ПВК Вагнер» базуються у спорткомплексі «Динамо» у Самарі, спортивному клубі «Антарес» у Ростові-на-Дону та будівлі Федерації боксу Росії у Тюмені. 

За інформацією самого «Вагнера», вербувальні пункти запрацювали на базі восьми спортивних клубів у Москві. 2 березня Пригожин говорив про те, що для набору нових бійців компанія почала співпрацювати зі спортивними клубами. 

Фейгін ставиться до такої імовірності скептично, адже в ув’язнених перевага була в їхній безвиході. 

Вони йдуть, бо в них вибір невеликий. Вони ж перебувають не на волі, вони хочуть на неї вискочити, думаючи, що всіх обдурять і будуть найрозумнішими. А потім вони вже в пакетах це все згадують, мовляв, що ж я такий дурник був, краще б сидів, – сказав правозахисник. 

А як відомо цих «добровольців» відправляють безпосередньо в зону бойових дій або доставляють до навчальних таборів. Наприклад, у лісосмугах на околиці н. п. Павлоград Луганської області було три такі навчальні табори їхньої ПВК з умовними назвами «смольний», «баракуда» і «пентагон». Біля кожного з них були навчальні полігони, на яких щоденно зранку й до вечора протягом двох тижнів знову інструктори проводили заняття з новоприбулими з вогневої, тактичної та інженерної підготовки, тактичної медицини й топографії. У навчальних таборах засуджених розміщували в наметах чи бліндажах.  

Після цього в кращому випадку двотижневого терміну підготовки рекрутів відправляли до тренувальних центрів компанії, де їх поділяли на групи, а після цього засуджених розподіляли по штурмових загонах ПВК «вагнера» і кидали у найгарячіші точки фронту, де більшість із засуджених гинули, були поранені, або здавалися в полон.