На лівому березі Дніпра у Херсонській області тривають бої, але говорити про визволення міст зарано.
Про це повідомив депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань під час онлайн-брифінгу, коли у нього запитали про те, якою є ситуація у Каховці, Новій Каховці та Олешках.
“Поки можемо казати тільки про правобережну частину Херсонщини, про місто Херсон. Про Олешки, Каховку, Нову Каховку поки рано казати. Там ще немає офіційної інформації”, – сказав Хлань.
За словами депутата, він вже повідомляв про те, що з’явився український прапор біля кінотеатру “Юність” якраз у Новій Каховці.
“Дехто по-різному сприйняв цю інформацію. Так само і в Каховці з’явились нові прапори. Але поки інформації щодо визволення і контролю цих населених пунктів нашими Збройними силами ще немає. Хоча відомо, що бої на лівому березі тривають. І я думаю, що ми все ж таки дочекаємося офіційної інформації наших Збройних сил”, – заявив Хлань.
Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко акцентує, що те, що відбувається в районі Херсона, – це друге успішне проведення наступальної операції, яке ще завершується.
“Перший – Харківський напрямок, другий – Херсонський. При цьому нагадаю, що все почалося чотири місяці тому – і саме під егідою проведення контрнаступної операції у Херсонському напрямку, – зазначає генерал. – На мій погляд, вона розпочалася з вдалого проведення ІПС (інформаційно-психологічної операції), яку очолив особисто президент. Як верховний головнокомандувач він поставив завдання перед Генштабом, головкомом ЗСУ про підготовку наступу саме на Херсонському напрямку. З цією метою Генштаб почав формувати відповідне наступальне угруповання, успішно впливаючи на супротивника. Росіяни повелися – і перекинули на південь досвідчені війська, бойові частини з-під Ізюму (близько 10 тисяч) та Донецька (близько 15 тисяч). Наш Генштаб скористався цим та успішно провів контрнаступну Харківську операцію. Звертаю увагу, що все це – у рамках підготовки проведення контрнаступної операції на Херсон, яка продовжується”.
Це, наголошує Ігор Романенко, стало початком перехоплення стратегічної ініціативи силами оборони України угрупування військ РФ. Введення в оману, примус перекидати війська, оголюючи свої позиції, а потім різкий удар. В результаті противник намагався спішно затикати дірки на Харківському напрямі, але наші не дали їм це зробити.
“Паралельно, – продовжує експерт, – проходили наступальні дії ЗСУ на Херсонському напрямку. Ми зайняли там перші рубежі, але зупинилися. Оскільки противник серйозно зміцнювався, оборона була досить сильною, ми, щоб не зазнавати серйозних втрат, перейшли до оборонних дій – з повільним, але неухильним поступом уперед. З завданням ударів по ворожих пунктах управління, логістичним – лініям постачання боєприпасів, озброєння, живої сили. Також було повільне просування на окремих напрямках з півночі на тому ж Херсонському напрямку”.
Внаслідок таких дій, зазначає генерал, вдалося вирішити головне завдання – деокупувати Херсон та правобережжя. Наразі це завершується боями на Кінбурнській косі, зачистками у звільнених містах.
“Завдяки цим успішним операціям скоротилася протяжність лінії зіткнення бойових дій. Наші артилеристи зайняли вищий правий Дніпра – і можуть вплинути на об’єкти супротивника на лівому березі. А з урахуванням того, що реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) HIMARS, M270 MLRS (американська універсальна пускова установка, що використовується як РСЗВ та установки для запуску тактичних ракет), німецькі РСЗВ MARS II можуть бити на 80-85 км, під нашим вогнем контролем виявляються і лінії поставок із Криму південного угруповання окупаційних військ. Крім того, у нас вивільняється частина військ, які можна використати за іншими напрямками”, – пояснює Ігор Романенко.
“Нам необхідно зупиняти супротивника у Донецькій оперативній зоні – Бахмут, Авдіївка, Вугледар. При цьому самим просуватися Луганщиною, в районі Кремінна-Сватове. Там із військової точки зору є серйозні перспективи, – вважає генерал. – Що стосується півдня, думаю, в лоб наші не форсуватимуть Дніпро, наступаючи на лівобережне угруповання росіян. Є перспективніші напрямки – Мелітополь, Бердянськ, Маріуполь. З військової точки зору, Генштабу видніше, вони мають більше інформації, серйозний досвід у організації різних операцій. Найближчим часом буде видно. Не думаю, що росіян почнуть щось робити з боку Білорусі. Поки в них тут “підгорає”, затикатимуть дірки тут”.
