Прикарпатські журналісти провели розслідування зловживань у соціальній сфері в області та з'ясували, хто і скільки краде у сиріт та інвалідів.

Чому махінації з купівлею житла та фізичні знущання над дітьми у будинках-інтернатах на Прикарпатті залишаються непомітними для правоохоронців, а чиновники, які причетні до зловживань, і далі на своїх посадах? Як розправляються з тими, хто втручається у цю ситуацію? Про це йдеться в сюжеті "Народного контролю", передає Корупція.Інфо.

У серпні на розтяжці біля власної хвіртки у Снятині підірвався місцевий житель Дмитро Сідлярчук, який вже роками активно бореться із фінансовими махінаціями у соціальній сфері по всій області. Він у минулому військовий. Експерти кажуть – швидка реакція і врятувала чоловіка від загибелі. У соціальній сфері Дмитро працює роками. Увесь цей час намагається донести до суспільства факти зловживання у цій галузі та з’ясовує, куди ж ідуть державні кошти. Активіст стверджує, що така допитливість і стала причиною замаху на нього. За словами потерпілого, на Прикарпатті соціальний бізнес на сиротах та інвалідах діє роками. Вершина таких пірамід – це махінації із житлом.

До прикладу, історія сироти, інваліда другої групи Василя Бойчука прогриміла на всю країну.

Двадцять років вихованець інтернату чекав на житло. Коли дізнався, що на будинок для його сім’ї виділили 350 тисяч гривень – неабияк втішився. Вже навіть хату пригледів на таку суму. Та вибору, наголошує, обласні чиновники йому не дали. Хатина, яку вони придбали для сироти у віддаленому селі за такі гроші, вже аж занадто скромна.

    "Гриб вже в хаті був. Газ відрубаний, документації на газ нема ніякої. Огорожі нема", – розповідає чоловік.

Журналісти з’ясували, що таке житло коштує в рази дешевше.



За два останні роки обласний департамент соцполітики витратив близько двох мільйонів гривень на купівлю житла для малозабезпечених. За ці гроші придбали 10 осель. Тобто в середньому кожен дім мав би обійтися в 185 тисяч гривень.

Та реальна ціна хати, яку підсунули Василеві, навіть такої суми не сягає. Чому ж департамент виділив на неї аж 350 тисяч – можна лише здогадуватись.

З’ясувати, чому сиротам продають хати за завищеними цінами, намагався й Дмитро Сідлярчук. Спочатку, каже,  були побиті вікна та погрози від того ж власника горе-житла. Далі – замах на життя.

    "Я серйозно наступив на хвіст директору департаменту соціального захисту – Бурдяк Лесі, і я більш як впевнений, що замовником нападу на мене була вона", – переконує Дмитро Сідлярчук, заступник директора територіального центру соціального забезпечення Снятинської РДА.

У свій час від нападу невідомих потерпіла і Мирослава Зінова. Вона у минулому також працювала в соціальній сфері. І намагалась вивести на чисту воду керівництво Снятинського буднику-інтернату. Аби не лізла куди не слід, її облили кислотою біля власного ж під’їзду.

    "Я не говорила, я не могла слину ковтнути, а на обличчя я зробила шість операцій. Дубльонка, в якій я була одіта, вигоріла вщент, сумка згоріла повністю, а я на зло всім жива", – розповідає жінка.

Правоохоронці не квапляться з’ясовувати, хто ж хотів поквитатися з борцями за правду. Знайти керівника департаменту соціального захисту, який відповідає і за інтернати, і за купівлю житла для сиріт та інвалідів, – теж журналістам не вдалося. Підлеглі кажуть, що вона у відпустці з серпня.

"Народний контроль" направив відповідні звернення у профільні відомства та Міністерство соцполітики з вимогою покарати винних у злочинах та перестати будувати бізнес на дітях, інвалідах та сиротах.