З 1 травня 2016 року в Україні збільшуються розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. У зв'язку з цим зростуть податкові внески і зміняться зарплати, відпускні та інші виплати.
Нарахування зарплати
Згідно ст. 3 Закону про оплату праці, мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Тому якщо розмір окладів на підприємстві встановлено на рівні мінімальної зарплати з 1 травня потрібно провести підвищення розмірів таких окладів з 1 378 гривень до 1 450 гривень. За недотримання роботодавцями мінімально встановлених розмірів заробітної плати передбачено притягнення до відповідальності у відповідності зі ст. 265 Кзпп.
Індексація зарплати
Згідно з порядком №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Тому з 1 травня індексація зарплати буде розраховуватися шляхом множення визначеного коефіцієнта в залежності від «базового місяця для проведення індексації на прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 450 грн.
Нарахування лікарняних і декретних
При нарахуванні лікарняних та допомоги по вагітності та пологах у випадках, коли такі виплати нараховуються на рівні мінімальної зарплати, слід також застосовувати новий розмір мінзарплати.
Згідно ст. 19 Закону №1105, обмеження поширюється на працівників підприємств, які:
оформили трудові відносини з підприємством і перебувають у них менше шести місяців, якщо такі працівники раніше не перебували в трудових відносинах з іншими роботодавцями (перше місце роботи);
нещодавно оформили трудові відносини з підприємством і перебувають у них менше шести місяців. Причому до влаштування на підприємство особа перебувала у трудових відносинах з іншими роботодавцями, але загальний період роботи протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше шести місяців;
перебувають у трудових відносинах з підприємством або до влаштування на роботу перебували в трудових відносинах з іншими роботодавцями. Однак протягом 12 місяців, що передують страховому випадку, за них сплачували ЄСВ у сумі не менше мінімального страхового внеску.
Слід пам'ятати, що з 2016 року на виплату лікарняних та допомоги по вагітності та пологах мають право фізособи-підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування у разі своєчасної сплати ЄСВ. При цьому такі платники ЄСВ, на думку Мінсоцполітики, повинні розраховувати лікарняні та декретні, виходячи з мінімальної зарплати.
Відпустку
З 1 січня 2016 року ставка для нарахування ЄСВ становить 22% до визначеної бази нарахування. Але ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ установлено порядок нарахування ЄСВ, якщо базу його нарахування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід. У такому разі сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки ЄСВ (22%). Тому з 1 травня розмір мінімального страхового внеску становитиме 319,00 грн (1450 грн * 22%). Нагадаємо, що на рівні мінімального страхового внеску повинні сплачувати ЄСВ за себе фізичні особи-підприємці платники єдиного податку та самозайняті особи.
Також зміниться максимальна величина доходу, на яку потрібно нараховувати ЄСВ: з 1 січня 2016 року вона становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених в місяць нарахування доходу. Тобто з 1 травня вона дорівнює 36 250 грн (1450 грн * 25). Відповідно збільшиться максимальний розмір нарахованого ЄСВ. З 1 травня він становитиме 7975 грн (36 250 грн * 22%) або 3048,63 грн (36 250 грн * 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа.
