Збройні сили України завершують операцію з оточення військ РФ у Лимані. Що далі? У ЗСУ відкривається величезний оперативний простір. Коли вони покінчать із цим оточеним угрупованням, далі зможуть звільнити всю північ Луганської області, Сватове, Старобільськ і так далі, вийти на кордон із РФ. Нині ці райони майже не захищені.

Про це пише журналіст Іван Яковина.

Крім того, ЗСУ можуть зайти у фланг і в тил російського угрупування, яке розміщується в Кремінному, Рубіжному, Сєвєродонецьку, Лисичанську. Якщо це вийде, то далі ЗСУ можуть дійти і до самого Луганська. Котрий стоїть практично порожній, бо всі резерви кинуті на фронт.

Для ЗСУ після оточення Лимана розкривається безліч варіантів дій. Я, звісно, ​​не знаю, як військові діятимуть, але припускаю, що виберуть найкращий варіант. Розвідка працює, як належить.

Що, як на мене, досить кумедно. З погляду РФ — це різке скорочення «території Росії» через просування української армії почнеться прямо в день формального «збільшення території Росії».

Путін урочисто оголосив про анексію окупованих українських територій. Але з кожною фразою його мови, ця територія, яку він «приєднує» до Росії, скорочується і скорочується, тому що українські війська дуже швидко йдуть уперед.

Усю Москву заклеїли святковими транспарантами, прапорами. На мітинг на Червону площу зібрали під 100 тис. осіб і насильно, і за гроші. Мотивація ще й така – ті, хто прийде на мітинг, отримають відстрочку від військкомату. Хоча, швидше за все, повістки вручали прямо там.

Але, в будь-якому разі, є дикий кошмарний провал: Володимир Путін святкує «перемогу», веселиться і радіє в ті самі хвилини, коли його війська потрапили у величезне оточення, розбиті, розчавлені, біжать і потрапляють у полон.

Те саме було зовсім недавно під час харківської операції української армії, коли Путін радісно катався на щойно побудованому ярмарковому колесі огляду і дивився салют. А в цей час його армія ганебно втекла з Балаклії, Ізюму та Куп’янська.

Мені прямо цікаво – ось він спеціально так підгадує? Зауваження, коли його армія гине, чи це виходить випадково.

Ну і найважливіше. Справа йде до серйозних політичних наслідків для самого Володимира Путіна. Ватники-ультрапатріоти зараз з жахом. Коли вони трохи від жаху відійдуть, то будуть люті. Вони вже відкрито вимагають крові міністра оборони РФ Сергія Шойгу, голови генштабу РФ Валерія Герасимова та Путіна. Оскільки війська зараз починають втрачати керованість. Там усі бачать, що військами цими керують, постачають їх, зраджують їх труси, дегенерати в лампасах і без. Тобто керівництво російської армії, що політичне, що військове, викликає у цієї самої армії зневагу, жах та відторгнення. Вони не хочуть підкорятися цим ідіотам. Що зрозуміло дивлячись на результати на фронті.

Намічається найсерйозніший розвал збройних сил, втрата керованості. Пам’ятайте відео по соцмережах гуляло: якийсь новобранець набив морду підполковнику, який по душевній доброті сказав «вас, як м’ясо відправляють на фронт». Такі ситуації відбуватимуться повсюдно. Зараз повторюється ситуація Першої світової війни, коли фронт швидко розпадався, солдати все кидали та йшли додому.

Зараз розпочнеться щось дуже схоже. Чому таке станеться? У збройних сил РФ не залишається ні бажання, ні мотивації, ні впевненості у компетентності для продовження бойових дій.

Пам’ятаєте, я казав, що дві-три поразки, подібні до харківського, і режим Путіна почне сипатися? Так от, вже з упевненістю можу сказати, що цей процес починається у нас на очах.

У політичному полі Росії паніка, розгубленість, жах та тотальна недовіра до органів влади. Силовики, військові та їхня група підтримки зараз уже називають не вождем своєї зграї, а боягузом, нікчемністю, яка цій зграї тільки заважає. Загалом це дуже хороший знак, коли вони втратили в ньому впевненість.

Ще кілька наступів ЗСУ у тому ж дусі і все. Думаю, що режим Путіна розвалиться у явочному порядку.

ВСУ виявляють світові, людству одне диво за іншим, і зараз майстерно громять армію, яку півроку тому багато хто побоювався навіть у Європі. Неймовірне щось трапляється на фронті. Слава та дякую Україні!