Офіс президента розробляє проєкт закону про податкові зміни, який самі автори називають «антиахметівським». Якщо ці зміни до законодавства будуть схвалені парламентом, олігарх Рінат Ахметов може втратити десятки мільярдів гривень.
Про це пише Економічна правда.
За даними ЕП, номінальним розробником законодавчих змін є Мінфін, але насправді ініціатива «розширити базу та адміністрування податків» належить Офісу президента. Видання пише, що за наповнення нової податкової концепції відповідав також голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
«Президентську ініціативу офіційно називають «податковою реформою», але більш вживаною серед розробників є інша назва — «антиахметівський законопроєкт», — йдеться в матеріалі.
ЕП відзначає, що після травневих свят документ може бути внесений на розгляд парламенту. Від цих змін податкового законодавства в уряді загалом розраховують отримати додаткові 50 млрд грн за рік.
Одна з найбільших помітних ініціатив завдає відчутного удару по Метінвесту Ахметова і Вадима Новинского. Йдеться про збільшення ренти на видобуток залізної руди. У такий спосіб розраховують отримати додатковий ресурс для бюджету обсягом 3 млрд грн. Якщо парламент підтримає ініціативу Мінфіну, вже з 1 липня 2021 року компанії галузі платитимуть ренту не від собівартості, а від ринкової ціни. При цьому застосовуватиметься ціна на руду з більшим вмістом заліза — 62%.
Пропонується встановити наступну градацію розміру рентної плати:
- якщо ціна менше 65 дол за тону — 0,1%;
- якщо ціна від 65 дол до 85 дол за тону — 3%;
- якщо ціна від 85 дол до 120 дол за тону — 8%;
- якщо ціна від 120 дол до 150 дол за тону — 12%;
- якщо ціна від 150 дол до 180 дол за тону — 14%;
- якщо ціна більше 180 дол за тону — 16%.
Також активно обговорюється запровадження акцизного податку на продаж електроенергії з відновлюваних джерел енергетики. За словами джерела ЕП в уряді, розмір ставки податку ще обговорюється. Озвучуються пропозиції від 3,2% до 40%.
За розрахунками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), мінімальний рівень акцизу в 3,2% може принести понад 1,5 млрд гривень додаткових надходжень на рік. Це вдарить по енергохолдингу ДТЕК Ахметова, який є найбільшим виробником «зеленої» електроенергії в Україні із 25% часткою ринку. В топ-5 входять також Windcraft бізнесмена Карла Стурена, китайська CNBM (колишня Active Solar Андрія Клюєва), VR Capital Річарда Дейтса в партнерстві з інвесткомпанією ICU Макара Пасенюка, компанія Вітряні парки України Максима Єфімова та Едуарда Мкртчана.
Ще одна норма законопроєкту, яка б’є по бізнесу Ахметова, — це скасування пільги зі сплати земельного податку для гірничодобувних підприємств. Йдеться, зокрема, про компанії, які видобувають корисні копалини та розробляють родовища. Зараз підприємства цього сектору сплачують до бюджетів місцевих громад лише 25% від ставки, яку місцеві ради встановлюють. Автори «антиахметівського» законопроєкту пропонують прибрати відповідну пільгу з Податкового кодексу. За даними ЕП, більше 50% земельного податку, який сплачує гірничодобувний сектор, приходиться саме на підприємства олігарха.
Також з подання Гетманцева пропонуються зміни, пов’язані зі сплатою акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів. 5% відповідного податку, що також йде до місцевих бюджетів, наразі сплачують роздрібні торговці — кіоски і магазини, які продають сигарети. Законопроєктом пропонується перекласти це зобов’язання на великих гравців — виробників та імпортерів тютюнових виробів, таких як Philip Morris або Japan Tobacco International (JTI).
Крім цього, пропонується скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель, від якої залежить розмір податків сільгоспвиробників та орендна плата за користування землею. Також може бути підвищена в два рази ставка єдиного податку для платників четвертої групи — сільгоспвиробників.
Шановні читачі, також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.