Самопроголошений “президент” Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна починає стикатися з “терористичними загрозами” і влада буде реагувати жорсткіше.
Таку заяву зробив Лукашенко на нараді з підготовки шостих Всебілоруських народних зборів, передає “БЕЛТА”.
Пряма мова: “Ви, напевно, пам’ятаєте мою заяву, коли я сказав, що ми повинні працювати акуратно, не дивлячись на те, що гострий період, протестуни ці швендяють вулицями – в основному або майже виключно в Мінську. Але, тим не менше, ми констатували факт, що ця решта маси радикалізувалася.
Ми чітко бачимо організаторів і тих, хто втілює ці ідеї. І я тоді говорив, що працюємо акуратно, оскільки червону межу вони ще не перейшли. Останні кілька днів свідчать про те, що з багатьох напрямків вони цю червону межу перейшли…
Ну як можна оцінювати те, що вже вийшли на залізницю і починають блокувати автоматику, здійснювати замикання рейок? Це може призвести до серйозних аварій на залізниці, катастроф і загибелі безлічі людей. Це дії організованих злочинних груп з ознаками тероризму. Ми починаємо стикатися з терористичними загрозами”.
Лукашенко сказав, що в Мінську перерізали кілька світлофорів. За його словами, учасники протесту “ламають” і “трощать” те, що створювалося роками, а “люди втомилися це все терпіти”.
На його думку, влада чогось варта, якщо вміє захищати себе і свій народ – “тому коли переходять червону лінію, влада повинна реагувати”.
Лукашенко заявив, що організатори протестів у Білорусі за методичкою кольорових революцій уже пройшли 7-8 етапів, і “залишилося зовсім небагато, наступний етап – радикалізація, вона відбувається”.
Він закликав батьків школярів і студентів: “Приберіть своїх дітей із вулиці, щоб потім не було боляче. А з рештою ми будемо розбиратися за всією суворістю закону”.
Пряма мова: “Проти нас розгорнули вже не інформаційну, а терористичну війну за окремими напрямами. Ми це повинні припинити …
У зв’язку з цими закликами з Польщі та Литви про ультиматуми і страйки, – я вчора прем’єр-міністру доручав і всім практично присутнім тут: нікого не треба вмовляти – ні робітників, ні студентів, ні лікарів, ні вчителів, ні держслужбовців. Зараз такий момент, коли кожен повинен вибирати в своєму житті ту дорогу, якою він буде рухатися. Нехай визначаються, де вони хочуть жити, як вони хочуть жити”.
