Чому розійшлися Коломойський і Палиця, чи не розколе це їхню групу, хто її утримує в Раді та як “За майбутнє” пережило відставку Авакова. Про це йдеться в матеріалі «Української Правди».
Тільки нещодавно партія Володимира Зеленського тріумфувала на дострокових парламентських виборах і обіцяла покласти край «старим порядкам», «кулуарним договорнякам» і схемам.
Це було лише два роки тому. Але за цей час президентська монобільшість встигла пройти шлях від стадії небаченої консолідації “турборежиму” до фази фактичного напіврозпаду.
На тлі постійних збоїв дисципліни у «Слузі народу» свій шанс на відродження отримали проєкти, які ще восени 2019-го здавались глибоко безперспективними. Одним із таких була партія «За майбутнє», яку традиційно називають «групою Коломойського», хоча це не зовсім так. Насправді реальних бенефіціарів у цієї групи аж три: бізнесмен Ігор Палиця, його друг Ігор Коломойський і вже колишній глава МВС Арсен Аваков.
Спочатку існування неідеологічної опозиції до «Слуги народу» типу «За майбутнє» взагалі, здавалось, було позбавлене сенсу.
«Ми зібрались не для того, щоб бути опозицією. Чесно. Ніколи такої мети не було. Та і не могло бути – якщо б ми зайшли в конфлікт із владою, то групи просто не стало б – у нас більшість депутатів великі бізнесмени, їм конфлікти не треба», – розповідає не під запис один із топових членів партії “За майбутнє”.
І цю логіку можна зрозуміти. Подібні парламентські утворення завжди виникали лише для того, щоб їхні учасники мали змогу захищати свої бізнеси. Ну і ще обмінювати голоси на субвенції для виборчих округів та інші “плюшки” від влади.
Можливо, все так і було б, якби тільки одним зі співорганізаторів групи не був Ігор Коломойський, який виріши перевірити Президента України на міцність.
Восени 2020 олігарх казав, що виведе із фракції “Слуги народу” усіх своїх людей, і тоді Зеленський може назавжди попрощатись зі своєю монобільшістю. Якщо ж президент не хоче такого розвитку подій, то варто задуматись над тіснішою співпрацею із групою Палиці, а його самого цілком можна б працевлаштувати якщо не прем’єром, то віцепремєром точно.
Якби історія вигоріла, то Коломойський консолідував би приблизно 50-60 депутатів і нарешті поновив би вплив на уряд. Але нічого не відбулося. Частково тому, що Зеленський витримав натиск, і частково – бо група Коломойського-Палиці, насправді виявилась групою Палиці, а вже потім Коломойського.
Таким чином реальним лідером, та спонсором групи поступово став Ігор Палиця. Власне, саме він привів більшість людей у “За майбутнє”, він веде переговори з владою, він несе основні витрати на утримання проекту.
Цікаво, що паралельно з цим давні партнери Палиця і Коломойський розійшлися ще й у бізнесі.
«Палиця вийшов з усього енергетичного бізнесу “Привату”, його немає ні в нафті, ніде. Натомість він забрав собі “Буковель”. По суті, вони уже з Коломойським не партнери», – розповідає один із наближених однопартійців Палиці.
Сам лідер “За майбутнє” підтверджував Українській Правді, що ні він, ні його родина більше не мають спільних бізнесактивів з Ігорем Коломойським.
Формування тріо Палиці, Коломойського та Авакова. Те, що група “За майбутнє” є, кажучи бізнесовою термінологією, “спільною інвестицією”, видно навіть з її керівництва.
Формально головними у групі є двоє людей: Віктор Бондар, якого вважають давнім другом Ігоря Коломойського, та Тарас Батенко, з яким у Палиці тісні стосунки, в тому числі з часів партії “УКРОП”.
Є у групи і міноритарний акціонер, якого у керівництві немає, але без людей якого група могла б і не відбутись – Арсен Аваков. Його людей у “За майбутнє” не так і багато, проте саме вони дали змогу дотягнути до 20 депутатів, які необхідні для створення окремої групи.
Згодом, після відставки Авакова з МВС та зачистки його людей, депутати мали певні труднощі з позиціонуванням. Але врешті вирішили триматися сторони Палиці.
«Будуть слухати Лубінця і Палицю», – резюмував співрозмовник з найближчого оточення Авакова