Шевченківський райсуд Києва скасував арешт на майно, вилучене 2016 року під час обшуку в будинку, що належить батькам секретаря РНБО та глави АП часів Віктора Януковича – Андрія Клюєва.

Про це розповів прокурор Олексій Клименко у коментарі “Українській правді”.

За словами прокурора, суддя Лідія Щебуняєва 20 серпня задовольнила клопотання адвоката матері підозрюваного Клюєва про скасування арешту на вилучені речі. Серед них – вази, картини, тощо.

“Наразі ми отримали лише вступну і резолютивну частину рішення суду, тому ми не знаємо, за якими мотивами суд прийняв це рішення. Коли отримаємо повний текст, ми будемо вживати заходів, щоб його оскаржити”, – сказав він.

Прокурор пояснив, що в серпні цього року Шевченківським судом вже розглядалося аналогічне клопотання захисника Клюєва про зняття арешту з цих речей, однак тоді воно не було задоволене.

Крім того, 2016 року цей самий захисник Клюєва намагався оскаржити рішення про арешт вилучених речей в Апеляційному суді, однак йому було відмовлено.

Цього разу той самий адвокат подав клопотання вже як представник матері підозрюваного, стверджуючи, що арештоване майно належить не Клюєву, а його матері.

Прокуратура вважає, що рішення розглядалося Шевченківським райсудом із порушенням підсудності, оскільки його мав би розглядати Подільський районний суд.

Водночас Клименко підкреслив, що вартість речей, з яких зняли арешт, є незначною, порівняно з іншим арештованим майном Клюєва – нерухомістю, земельними ділянками та автомобілем.

Нагадаємо, Андрій Клюєв – секретар РНБО, голова АП часів Януковича. На початку 2000-х Клюєв був спершу заступником голови, а згодом – секретарем Партії регіонів. Тричі проходив до парламенту, два рази – за списком ПР.

Після секретарювання в РНБО у 2014 Клюєв став головою АП, утім пробув на посаді всього місяць. 25 лютого подав у відставку, а вже 28 – зник і опинився в розшуку СБУ, де перебуває й досі.

Як і значна частина регіоналів, після Революції Клюєв (а також його брат-нардеп) потрапив у санкційний список ЄС, де пробув до березня 2019.

За рік після Революції стало відомо, що з Клюєва зняли підозру щодо його причетності до масових убивств у січні-лютому 2014 – досудове розслідування не знайшло доказів. Початкову підозру змінили на перешкоджання проведенню мітингів на Майдані 30 листопада 2013, а слідство призупинили, оскільки Клюєв перебував у розшуку.

Влітку 2019 Клюєв раптово вирішив піти на позачергові парламентські вибори, але ЦВК довелося скасувати своє рішення про реєстрацію Клюєва кандидатом у нардепи.

За даними журналістів, брати Клюєви не тільки змогли зберегти енергетичний бізнес в Криму після окупації, а й працюють там в обхід санкцій.

Зазначається, що компанії Клюєвих ще до анексії взяли кредити в українських і російських банках на будівництво геліостанцій в Україні. До 2017 року компанії накопичили величезні борги перед обома сторонами. Але якщо Україні довелося покривати збитки банків з державного бюджету (це близько мільярда доларів), то Росія почала судові процеси з власниками енергобізнесу.

Компанії до цього моменту заборгували близько 800 млн євро. Йшлося про кредити, які компанії групи Activ Solar брали у Внешторгбанку і Сбербанку через їхні українські філії. Тоді ж російський глава анексованого Криму Сергій Аксьонов допускав, що держбанки заберуть геліостанції в рахунок кредитів.