Думка, що з “Північним потоком-2” все втрачено, що газ піде в обхід України, поки що передчасна.
За що ще можна Зеленському поборотися з Байденом, Меркель та іншими друзями Росії? Про це пише громадсько-політичний діяч Ігор Луценко.
1. Газогін іще фізично не готовий, поки його будують, погода на морях міжнародної політики ще може помінятися. Може змінитися з радикально проросійської на помірковану позицію Німеччини внаслідок збільшення впливу “зелених”. Американці можуть ускладнити Байдену можливості здачі інтересів України Путіну. Тому є і час, і можливості.
2. Газогін треба ще сертифікувати, а США поки не надто поспішають знімати санкції з потенційних компаній-сертифікаторів.
3. Газогін ще треба страхувати, тут ситуація аналогічна попередньому пункту.
4. Перед тим, як запустити газ, Росії слід розв’язати законодавчу задачу – як постачати паливо трубою, якою вона мажоритарно володіє. І при цьому щоб газ не належав компанії, котра цю трубу контролює. Бо за правилами ЄС, існують такі обмеження. При цьому російське законодавство діаметрально протилежне: ніхто, крім Газпрому, не має права експортувати газ.
5. Наповнити трубу “Потоку-2” негайно і повністю і забрати так само повністю паливо із транзиту Україною заважають правила в ЄС. Вони спрямовані на обмеження монополізації шляхів поставок.
До речі, з приводу пунктів 1-3. США не випадково найбільш активно включилися у протидію “Північному потоку-2” саме на етапі, коли основні кошти на будівництво освоїли. Той, факт, що головна частина бюджету “Потоку” вже пішла по кишеням путінського оточення, означає, що у них значно упав інтерес до лобіювання цього проєкту. Їм головне, аби заробити на будівництві, а що буде далі, чи працюватиме труба, їх хвилює набагато менше. Тому боротьба за запуск буде не такою вже й безнадійною.
В будь-якому разі, треба визнати факт – нам не уникнути погіршення стосунків з Німеччиною. Порошенко, котрий зараз дуже переживає за “Північний потік-2”, не хотів публічно критикувати Німеччину і називати речі своїми іменами. А от Зеленський, на моє переконання, вже до цього дозрів.
Але ердоганити Німеччину має сенс лише тоді, коли у внутрішній політиці розраховуєш, як Ердоган, спиратися на власний народ і на власну потужну політичну силу. Тобто на спільноту, об’єднану спільним світоглядом і принципами. А не на вінегрет із магазинних рішал і випадкових ідіотів.
Без надії на це сподіваюся. Бувають же казкові чуда, як з каналами Медведчука.
Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський розпочне візит до Німеччини 11 липня. Про це його спікер Сергій Никифоров розповів на брифінгу 9 липня.
“11 липня президент летить до Німеччини. Володимир Зеленський зустрінеться з канцлеркою Ангелою Меркель і федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром. Говоритимуть про посилення ролі Німеччини в нормандському форматі та встановлення миру на Донбасі. Володимир Зеленський, звичайно ж, наголосить на важливості зупинки будівництва газогону “Північний потік – 2″. Він везе аргументи, які мають переконати в тому, що цей газогін шкодить як Україні, так і європейським країнам”, – сказав спікер.
Також, за словами Никифорова, серед тем, які обговорюватимуть, – енергетична безпека, деокупація Криму.
“Звичайно, ми очікуємо, що Німеччина буде представлена на високому рівні на [саміті] Кримської платформи”, – додав спікер президента.