Михайло Добкін дав ексклюзивне інтерв'ю "Стране" і розповів про своє ставлення до мера Львова Андрія Садового, передає Корупція.Інфо
– Кому ви дозволяєте жартувати над собою?
– Жартувати-то по-різному можна. Однозначно, з людьми, які займають якесь положення або високу посаду панібратства бути не повинно. Інакше втрачається авторитет, а слідом – керованість.
– В минулому році мені довелося говорити з Геннадієм Кернесом. Я розумію, як сильно замах позначився на його здоров'ї і роботі, на його оточенні, манері спілкуватися і керувати людьми. Мені здалося, що і у вас з ним дещо змінився формат відносин? Або я помиляюсь?
– Не вважаю так. Я з розумінням ставлюся до сьогоднішнього стану Геннадія. Йому важко, але якби він займався тільки здоров'ям – півбіди. Він же ще займається проблемами півторамільйонного міста. Я навіть розумію, що там відбувається всередині його оточення. Якщо кішка з дому – миші в хату. Тобто якщо ти трохи послабиш увагу, той, хто віддано дивиться тобі в очі і покірно складає перед тобою ручки, за секунду стане іншим.
Коли ми прийшли в місто в 2006-му році, я взагалі не розумів, що робити. Я зрозумів, що потрібна система, яка дозволяє дивитися на місто іншими очима, не очима бюрократа. Ми не довіряли звітам і паперам. Коли чиновник розуміє, що начальник дивиться на проблему його очима, він починає його дурити. Ми побудували дієву систему управління, яка працює до цих пір, але її постійно потрібно контролювати. Нею жити потрібно, а йому важко. Він сьогодні обмежений у русі, відчуває біль, став менш рухливим. Раніше він виїжджав на місце з будь-якого приводу – гілка впаде, пожежа, дірка в асфальті. Зараз він обмежений в пересуванні. Тому одна з можливостей його виживання – співпраця з обладміністрацією. Йому потрібно взаємодіяти з прем'єром Гройсманом. Багато питань розвитку міста знаходяться в руках у прем'єра і міністрів.
– А ви хотіли б, щоб він копіював мера Львова – Садового, або як?
– Ні, Садовий несамостійний, в моєму розумінні Садовий взагалі рагуль.
– Це ви зараз як колишній мер Харкова говорите?
– Рагуль не за місцем проживання і не за національністю, а за менталітетом. Садовий зраджує друзів, він не тримає слова, поводиться кон'юнктурно. "Рагулізм" проявляється як в дрібницях, так і в великих вчинках.
– Щоб не бути голослівним – наведіть приклад.
– Він порушив партнерські зобов'язання. Епізод. Ось був на «Інтері» цикл передач, який довірили вести відомим політикам. Там були міністри, високопоставлені чиновники. Серед мерів виступали я і Черновецький. Мер Києва вів тему «Легалізація проституції», мабуть, йому близьку, а мені дісталася тема ЖКГ. За умовами телеканалу, я міг запросити в студію будь-яких гостей. Я покликав мерів всіх великих міст, в тому числі, і Садового. Перед передачею ми поговорили і я попередив: "Хлопці дивіться. Ця тема – не політична. Ми з вами різні за мисленням, давайте в цей раз без політики. Говоримо по справі". Начебто домовилися. Всі стримали слово, крім Садового. Він вийшов, три хвилини говорив про політику, і під час рекламної паузи послався на швидкий рейс і спішно поїхав в аеропорт. Повинні були говорити про проблеми міст, а він заговорив про політику, порушивши наші домовленості. Виділився. Як найкрасивіший.
– Ще приклади?
– Ось я не розумію, як його колишній перший заступник, якого він забрав з Тернопільської області і який зараз губернатор області, може бути його супротивником. Як можна з ним лаятися? Якщо ти дав дорогу козлу, то і сам ти – козел. А якщо ти дав дорогу нормальній людині, а потім з ним посварився, то ти і винен.
– Як ви ставитеся до політичних амбіцій Садового? Наскільки у нього великі шанси переграти Порошенко на виборах президента?
– Я не знаю, який з нього президент, але Порошенко, з його рейтингами і можливостями, зітре Садового в нуль. Меру Львова потрібно забути, ким він хоче стати, і згадати, хто він є. Піти і вирішити цю проблему зі сміттям. Тим більше з Гройсманом вони в нормальних відносинах були. Ми ж все в 2006 році ставали мерами. У нас було здорове співтовариство. Коли Садовий пішов з передачі, ми подивилися на нього, як на ідіота.
