Російська Федерація намагається і буде намагатися за допомогою прямого тиску і тиску на міжнародних партнерів схилити Україну до відновлення водопостачання на тимчасово окуповану територію Кримського півострова.

Про це заявили в представництві президента України в Криму.

Відзначається, що наведені російською стороною положення міжнародних договорів у сфері захисту прав людини не стосуються права на воду, зобов’язання по водопостачанню або поставки інших ресурсів, а стосуються забезпечення і забезпечення інших прав людини. Крім цього, абсолютно неприпустима ситуація, коли про можливе порушення права на життя і вчинення катувань говорить держава-окупант, по ефективного контролю якої відбулися десятки вбивств, насильницьких зникнень, тортур українських і кримськотатарських активістів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Саме Російська Федерація як держава-окупант і посадові особи її окупаційної адміністрації несуть відповідальність за вбивства, насильницькі зникнення і тортури, які відбулися на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, починаючи з 20 лютого 2014 року.

У своїй заяві представництво посилається на норми міжнародного гуманітарного права, зокрема, частину першу статті 55 четвертої Женевської конвенції, яка передбачає, що держава-окупант зобов’язане за допомогою всіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування, медичними матеріалами та іншими припасами.

Крім того, стаття 60 цієї ж конвенції передбачає, що надання гуманітарної допомоги третіми сторонами не звільняє державу-окупанта від цих зобов’язань.

“Водопостачання тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя досить дорогим заходом для Російської Федерації як держави-окупанта. Саме тому вона намагається і буде намагатися і далі за допомогою прямого тиску і тиску на міжнародних партнерів схилити Україну до відновлення водопостачання на тимчасово окуповану територію Кримського півострова”, – йдеться в повідомленні.

“Однак Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації нею частини суверенної території України”, – відзначили в представництві.