У Росії в ніч на неділю, 15 травня, невідомі вкотре намагалися підпалити два військкомати, повідомляє видання Baza.

Це вже п’ятий подібний випадок за останні кілька днів (а всього з початку спецоперації в Росії намагалися спалити щонайменше 10 військкоматів).

Згідно з повідомленням, нападу зазнав військовий комісаріат у селищі Пронськ Рязанської області.  Невідомі підійшли до нього близько 3 години ночі та спробували підпалити двері, а потім і віконну раму. Вогонь не поширився, будівля вціліла. У поліції порушили справу про спробу умисного знищення чи пошкодження майна – паліїв зараз шукають.

Ще один підпал стався у Волгограді – у підсобному приміщенні одного з військкоматів. 13 травня подібний випадок стався у місті Гукове Ростовської області. Там уночі хтось намагався підпалити військовий комісаріат на вулиці Червона Гірка. Повідомляється, що у будівлю, найімовірніше, жбурнули «коктейлем Молотова». Причетних поки що не встановлено.

Варто зауважити, що рівень мотивації та бажання брати участь у війні Кремля серед росіян дуже високий. Крім того, попри те, що російське військово-політичне керівництво втримує контроль над більшістю свого війська, ледве не у кожному підрозділі загарбницької армії є велика кількість солдатів, які не хочуть воювати. Російські нелюди не розуміють, для чого їм гинути на не потрібній особисто їм війні.

За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, збільшення відсоткової кількості строковиків та щойно призваних до армії підлітків з кожним днем все більше демотивує досвідчених контрактників. Однак найкраще відбиває бажання воювати у росіян саме робота української артилерії та авіації.

Російські загарбники, що беруть участь у спробах просуватися вперед на Донеччині та Луганщині, постійно зіштовхуються неймовірним опором захисників України. Через це окупанти можуть лише розносити міста та позиції ЗСУ з повітря, чому й завдячують якимось мікроуспіхам на тактичному рівні.

Не справляються навіть розстрільні загони кадирівців

  • Як стверджують в українських спецслужбах, у багатьох розбитих підрозділах армії Росії превалює думка про тотальний ідіотизм вищого військово-політичного командування.
  • Навіть найбільш одурманені російською пропагандою військові зрозуміли, що Україна не збиралася нікуди нападати. Так само з окопів вже почали бачити наближення кінця всієї кампанії Путіна.
  • З кожним знищеним з ПТРК танком, авіаційним обстрілом, накриттям техніки артилерією чи бомбардуванням з безпілотника росіяни все більше хочуть жити та відчувають, що повернутися додому їм не судилося.
  • Через подібну ситуацію на фронтах російські нелюди дедалі частіше завдають собі каліцтва, аби їх повернули додому, ламають техніку, щоб не їхати на прорив, а також відмовлятися від участі у бойових діях.
  • З урахуванням того, що Росія юридично не перебуває у стані війни, за відмову брати участь у бойових діях притягнути до кримінальної відповідальності військових ніхто не може. Розстрільні загони кадирівців, що мають душити бунти серед військових, виявляються взагалі марними, якщо кількість тих, хто відмовляється, перевищує кілька десятків.