Те, що парламент навіть не вніс до порядку денного законопроект Зеленського про незаконне збагачення, є політично безвідповідальним кроком. Це помста не лише Президенту, це помста українцям, які вимагають справедливості та покарання для корупціонерів.

Про це під час брифінгу, заявив заступник голови АП Руслан Рябошапка.

«Недавно говорили про законодавчу ініціативу Президента. Тепер ми говоримо про те, що відбулося у парламенті – він відкинув законодавчу ініціативу Президента Володимира Зеленського, яка передбачала можливість покарати тих, хто незаконно наживався і здобував незаконні активи протягом останнього часу. Але парламент не проголосував навіть за включення цього законопроекту до порядку денного», – заявив Рябошапка.

Він зазначив: законопроект напрацьовувався тривалий період часу з найкращими українськими та іноземними експертами, зокрема із фахівцям Світового банку та МВФ. 

«Ба більше, ця редакція була схвалена Світовим банком та Міжнародним валютним фондом. А це означає, що те, що зробив парламент, є політично безвідповідальним кроком. Це помста не лише Президенту Зеленському, а, в першу чергу, це помста українцям, які вимагають справедливості та покарання для корупціонерів. Це зневажливий крок до тих міжнародних інституцій, які допомагають Україні у боротьбі з корупцією», – зауважив пан Рябошапка.

Додамо, що Президентський закон про покарання за незаконне збагачення матиме зворотну силу в частині конфіскації, в разі якщо його ухвалить Верховна Рада. 

"По-перше, він передбачає зовсім інший підхід – не тільки кримінальну відповідальність, а й можливість конфіскації, або стягнення в дохід держави так званих необґрунтованих активів. Ця норма вже є в Цивільному процесуальному кодексі, її включили туди ще в 2015 році, але формулювання не давало можливості застосовувати її на практиці. Ми змінили це формулювання", – сказав заступник голови АП.

За словами Рябошапки, під час стягнення в цивільно-правовому порядку не застосовується принцип презумпції невинуватості.

"Громадянська процедура дає можливість ретроспективного застосування. Матеріали раніше відкритих справ НАБУ і САП можуть використовуватися знову, і в порядку цивільної процедури НАБУ і Спеціалізована прокуратура можуть звернутися до суду, щоб стягнути необґрунтовані доходи в дохід держави", – заявив він.

Для цього потрібно буде підготувати позов до Вищого антикорупційного суду. Обвинувачення має пояснити, чому активи необґрунтовані і як вони пов'язані з відповідачем. Відповідач, своєю чергою, повинен буде в суді пояснити легальність активів. Рішення буде прийматися на підставі того, чиї докази виявляться більш переконливими.

"Ми проаналізували ті справи, які були закриті. З 65 справ близько третини потрапляють під сферу дії кримінального права, всі інші – під громадянську процедуру. Всі напрацьовані матеріали можуть бути реалізовані сьогодні", – сказав Рябошапка.

Кримінальна відповідальність у разі ухвалення законопроекту настане, коли розмір незаконних активів становитиме 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів. На сьогодні це 11,5 млн гривень, або 380 тисяч євро.