Наші статті
Подобається

Садовий та “Самопоміч”: президентські амбіції

30/10/2014     Автор: Яна Романська
Садовий та “Самопоміч”: президентські амбіції

Відомо, що колись Андрій Садовий став мером завдяки "Самопомочі", а тоді вона ще була громадською організацією. На цей раз вже партії "Самопоміч" ще раз вдолося здивувати політологів та виборчий електорат. Несподівані 11% зробили з неї серйозну фігуру політичній парламенській грі.

Третя позиція у рейтингу, підтримка майже півтори мільйона українських виборців. Результат партії, яка зовсім недавно зародилася у Львові, став чи не найбільшою несподіванкою нинішніх парламентських виборів.

Але особливо цікавим є той факт, що результат виборчих перегонів партії у Києві, є кращим за результат у рідному Львові. Згідно з попередніми підрахунками ЦВК, у Києві партію Андрія Садового підтримали 21, 4 відсотка виборців, натомість львів’яни віддали 17,9 відсотка. 

З цього постає цікаве питання, чи вийде слідом за партією на столичний рівень її засновник? І чи є підстави говорити про реалізацію президенських амбіцій львівським мером?

Можливо на такий результат у столиці вплинуло те, що у Києві вже багато років немає доброго мера і на цьому фоні Андрій Садовий, як успішний господарник Львова, дуже привабливо виглядає.

Схожої думки дотримується і аналітик Громадянської мережі "ОПОРА" Олександр Неберикут. 
 

"Кияни не стільки "купилися" на образ нового політика, з яким себе асоціює Садовий як лідер "Самопомочі", а швидше на образ Львова, до якого він доклався. Образ Львова як розвинутого проєвропейського міста, культурного центру був у запиті інших українських міст. Звідси і результат – високий рейтинг у багатьох українських містах".
 

Однак незважаючи на такий успіх, пан Садовий не поспішає осідати у столичному парламенті. Ба більше передбачувано не проходь за списком і залишається мером Львова.

Читайте: Садовий не проходить в Раду: залишається мером Львова

Правда через це "Самопоміч" у парламенті отримала ще одну проблему – відсутність лідера, який би керував і координував роботу. Цілком імовірно, що у майбутньому між лідером партії і неформальним лідером фракції, яка утвориться у парламенті, можливі конфлікти через вплив на роботу у парламенті.

Цікаво, те що Андрій Садовий свідомо поставив себе у список на непрохідне 50- те місце – це кмітливий розрахунок. Будучи досвідченим політиком, він прекрасно розуміє, що нинішні вибори – ненадовго. А просто йти у ВР – це псувати своє добре ім’я прив’язкою до корумпованого парламенту.

А не заплямувавши, імідж можна сміливо йти у президенти !

Читати: чиновник тижня Садовий Андрій Іванович

 

Президентські амбіції?

Посада мера процвітаючого міста куди більше годиться для реалізації президентських амбіцій, аніж лідер парламентської фракції з кількома десятками депутатів. 

Інша справа, якщо б "Самопоміч" досягла результату, за якого б і мер потрапив до парламенту, будучи 50-тим. Така фракція у 50 депутатів – уже є серйозним інструментом на шляху президентства. 

Причому, як показує практика, кандидатові на посаду президента країни зовсім не обов’язково мати потужну політичну структуру, достатньо бути незаплямованим ефективним менеджеромю

Тож, 50-те місце у списку – це мудрий і прагматичний розрахунок з метою досягнути значно більших висот.

В цій ситуації  Садовий знаходиться в тепличних умовах – він мер квітучого та мирного міста Львова, яке живе волонтерами та фестивалями. Він в очах всієї України ефективний менеджер, який розвиває туристичну індустрію та випускає нові трамваї на рейки міста. Молодий медіа-олігарх з п’ятьма синами, сприймається як "Месія" в центральних та східних регіонах країни.

Так вже склалося, що українці постійно потребують нових фронтових облич. Тому невесела доля спіткала “Народний Рух”, “Нашу Україну”, “Батьківщину”, “Свободу”, “Партію Регіонів”, зрештою. Щось схоже, швидше за все, чекатиме і теперішніх лідерів гонки.

І тут на перший план вдало з’явиться мер Садовий. Досвідчений управлінець, патріот, проєвропейський лідер, який сповідує засади християнської демократії та лібералізму. 

Чи справді це так – покаже час. А поки маємо обдуману політичну гру, та за маштабами зовсім не "мерські амбіції".

 

Автор: Кай Кіт