Раніше президент України анонсував спробу держперевороту на початок грудня та заявив про причетність до цього олігарха Ріната Ахметова.

10 грудня Зеленський заявив, що українське суспільство не підтримувало та не підтримує спроб перевороту у нашій державі.

Глава держави в інтерв’ю “плюсам” звернув увагу, що Деякі олігархи намагаються шантажувати владу можливими вимкненнями тепла та електроенергії в окремих регіонах України. Але жодних масових вимкнень не буде, запевнив Зеленський в інтерв’ю телеканалу “1+1”.

Про що свідчать такі заяви Зеленського? Як ситуація між ним та Ахметовим може розвиватися далі?

Директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПІ) доктор політичних наук Ігор Петренко акцентує, що президент під час пресконференції говорив про переворот іронічно. І чітко сказав, що не вірить у це.

“А протести 1 грудня чітко показали, що люди не готові підтримувати такі рухи. Що вони не бачать жодної “зради” та підстав виходити на вулиці. Тому це і виявилася найкоротшою безморозною акцією частини опозиції”, – зазначає експерт виданню “Коментарі”.

Він вважає, що ситуація з Ахметовим, швидше за все, буде врегульована або до кінця поточного року, або на початку наступного.

“Президент виявив жорсткість щодо олігарха та застосував чіткі економічні важелі. Ахметов почав втрачати сотні мільйонів на своєму бізнесі. А відповісти олігарх зміг лише медійно, розуміючи, що будь-які інші дії призведуть до жорсткої відповіді з боку президента, – пояснює Ігор Петренко. – Тому Ахметову доведеться схвалити правила гри Зеленського. Але це не означає, що Ахметов перестане точити зуб на президента та його команду. І за умови ослаблення позицій Зеленського він може згадати йому все”.

Експерт аналітичного центру Kyivstratpro Тарас Семенюк вважає, що заяви президента про нібито держпереворот, та ще й за участю Ахметова, є вигадкою. І просто підняттям ставок у політичній та економічній боротьбі саме з Ахметовим.

Виданню “Коментрі” він заявив:

“Щоб говорити про держпереворот, треба апелювати фактами. А вони суспільству так і не були презентовані. І дуже дивним виглядає, коли президент робить такі резонансні заяви, а після них не слідує жодних арештів. Це означає, що ми маємо справу із вигадками. З інформацією, яку вкидають у маси, щоб схвилювати суспільство. Щоб людям було, про що поговорити. Тим самим відволікаючи увагу від справді гучних справ, включаючи “вагнергейт””, – каже Тарас Семенюк.

За його словами, така наступальна, але не аргументована комунікація свідчить про те, що влада не має відповідей на складні питання. А відповідальність за провалений енергосезон намагається перекласти на олігархів, які нібито шантажують відключенням тепла.

“Політична боротьба між президентом за допомогою т.зв. програми деолігархізації, під каток якої, схоже, потрапляє лише один олігарх – Ахметов – свідчить про вибірковість такого підходу, а не про системну роботу з демонополізації окремих секторів економіки на користь суспільства. Боротися з олігархами слід інституціями, а не полум’яними гаслами чи звинуваченнями у держперевороті”.

Інституційна боротьба передбачає баланс влади, про що, до речі, говорив ексголова МВС Арсен Аваков, нагадує експерт. За його словами, це чудово працює на Заході.

“Влада, яка не налагодила інституційний баланс, переходить у наступ через популізм і звинувачення представників великого бізнесу у тих чи інших гріхах, включно з ефемерною спробою держперевороту. Все це грає у мінус суспільству, мінус нормальному розвитку країни. Схоже, коли запахло достроковими виборами до ВР, влада намагається хоч якось утримати рейтинги, що падають, а також призначає ворога, якого, в разі чого, можна бити”, – резюмує Тарас Семенюк.