Дмитро Разумков заявив, що голосування у Верховній Раді за його відставку свідчить про створення нової парламентської коаліції. На думку колишнього спікера, до “Слуги народу” приєдналися “Батьківщина”, “Довіра” і “За майбутнє”.
Президентська партія “Слуга народу” не проголосувала в достатньому обсязі, щоб відправити спікера у відставку, й, відповідно, залучалися представники інших фракцій. Тому Разумков не називає це внутрішнім фракційним рішенням, а маніпуляцією.
“Лише 215 голосів при необхідних 226. Якби не підтримка фракції “Батьківщина”, двох депутатських груп, тобто ми сьогодні можемо побачити фактично нову коаліцію в стінах ВР: це “Батьківщина”, “Довіра”, “Слуга народу” і “За майбутнє”, – сказав Разумков в ефірі телеканалу “Наш”
Після цього ведучий програми Макс Назаров не зміг стримати сміху і склав абревіатуру: “БДСМ!”.
“Виходить так”, – сказав у відповідь на це нардеп.
Макс Назаров потім заявив, що йдеться про “50 відтінків коаліції”.
Відзначимо, що розрив стосунків між Дмитром Разумковим і командою Зеленського був неминучим. Якийсь час його можна було відстрочувати, але не можна було уникнути.
Про це йдеться в матеріалі Української правди “Без права на чат. Чому посварились Зеленський і Разумков”.
Звичайно, можна шукати причини відставки Разумкова, скажімо, у неголосуванні за санкції проти Медведчука і каналів з його пулу.
Можна згадати ще ухиляння при голосуванні за ринок землі, вічну “свою думку” спікера на РНБО… Врешті – “необов’язкове” спрямування президентського закону про олігархів у Венеційську комісію, чий висновок навряд чи потішить Зе!команду.
Але для розуміння суті конфлікту Зеленського і Разумкова важливо, що не “окремі думки” на РНБО чи лист у “Венеційку” посварили двох перших осіб держави. Насправді всі дії Разумкова ледь не з початку року були продиктовані тим, що він усвідомлював неминучість своєї відставки.
За даними УП, Разумков чудово розумів, яку реакцію Зеленського викличе лист у “Венеційку” по закону про олігархів. І це не зупинило його – якраз навпаки. І от чому.
Як і в історії з тим же Андрієм Богданом чи Олексієм Гончаруком, внутрішнє рішення Зеленського попрощатись зі спікером було прийнято давно.
Їхнє спільне політичне існування було подовжене виключно інерцією стосунків, іншими пріоритетами та потребою президента вирішити більш нагальні питання. Наприклад, позбутись Арсена Авакова.
Власне, після відставки останнього всі, хто хоч щось розумів в українській політиці, говорили в один голос – наступним буде Разумков. Це було неминуче, і спікер сам це знав.
Щоправда, ні Богдана, ні Гончарука, ні різного роду міністрів виборці Зеленського за великим рахунком не знали.
З Разумковим дещо інша ситуація – він ледь не весь 2019 рік був другим після Зеленського обличчям Зе!команди. Саме він ходив на всі ефіри, їздив регіонами, очолював список. Звідки і має той рівень довіри, який в деяких дослідженнях більший аніж у президента.
Попри все це, успіх Разумкова як самостійної політичної одиниці можливий виключно за умови доступу до ресурсів, в тому числі медійних, та можливості зібрати свою команду.
Без цього Дмитру Олександровичу буде важко не повторити долю таких колег, як, скажімо, Гео Лерос.
Як розповів Разумков він збирається створювати свою команду.
“Я буду збирати людей, які дотримуються тих принципів, які були в 2019 році. Частіше саме таким магнітом є партія”, – сказав він.
Колишній спікер ВР додав, що наразі назви партії він не придумав, однак він припускає, що до нього можуть долучитися як люди з фракції “Слуга народу”, так і поза нею.
