В Офісі президента України немає ніякої особливої комунікації з українським олігархом Віктором Пінчуком. Такі відносини в ОП і з іншим представником надвеликого бізнесу.
Про це повідомив у коментарі РБК-Україна радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, йдеться в матеріалі “Олігарх №2. Як Віктор Пінчук будує відносини з владою при президентові Зеленському”.
Ще один співрозмовник видання повідомив, що Пінчук не з тих людей, хто буде нав’язуватися, але якщо у нього виникають які-небудь питання до Банкової – він їх задає.
До того ж у порівнянні з іншими представниками великого бізнесу він не так сильно “нахабніє”, тому до нього і питань менше, уточнило джерело.
Політолог Володимир Фесенко розповів виданню, що дружелюбність – головний козир мільярдера, з якого він заходить до будь-якої команди на Банковій. Олігарх виглядає більш виграшно, ніж інші представники “олігархічного прошарку”, вважає він.
“У нього інша медійна стратегія. Він не заходить в поле новинних телеканалів. Його ЗМІ обмежуються телешоу і “Фактами”. Пінчук возиться з цими музеями, “зеленими” металургійними заводами, але це реально його ідейне мислення. Він не ховається під цим образом”, – сказало джерело в оточенні президента.
Нагадаємо, олігарх Віктор Пінчук має вплив у Верховній раді, але невеликий. Офіційно від політики він відійшов у 2006 році, побувши народним депутатом двох скликань парламенту.
Пінчуку приписують зв’язок з партією “Голос”, нібито він був одним з “акціонерів” політсили Святослава Вакарчука і переконував фронтмена “Океану Ельзи” знову піти в політику. Однак, в партії це заперечують.
“Три роки ми чуємо про якийсь вплив. Наші політичні опоненти нас постійно в цьому звинувачують. При всьому цьому навіть будь-якого прикладу його впливу або зв’язку з ним ніхто жодного разу не знайшов. І фактів таких немає”, – сказав РБК-Україна голова фракції “Голос” у Раді Ярослав Железняк.
На Пінчука орієнтуються до десятка нардепів, кажуть співрозмовники в президентській команді. І в цьому випадку мова, скоріше, йде не про пряме фінансування, а про формування лояльного до себе пулу політиків.
“Хоча між ними немає єдиної координації. Їх, умовно кажучи, не викликають на розмову, як це роблять у Ахметова”, – пояснив поінформований співрозмовник видання.
Один з наочних прикладів такої мобілізації – прийняття закону про детінізацію ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом (№2426). Автор вигідного Пінчуку документа – Дмитро Кисилевський зі “Слуги народу”. Крім того, Благодійний Фонд Пінчука і група EastOne, як повідомляло минулого року “Радіо Свобода”, оплатили кільком нардепам від “Слуги народу” і “Голосу” поїздку на економічний форум в Давос.
“Пінчук, як правило, підтримує не стільки конкретних політиків, скільки конкретні ідеї. Він допомагає нашим депутатам у комунікації із західними політиками”, – розповів політолог Володимир Фесенко.
