Екс-начальник Генерального штабу Збройних сил України, генерал-полковник Володимир Замана заявив про те, що будь-які звинувачення в недбалості проти генерала ЗСУ Віктора Назарова неприпустимі. Як зазначив Замана, Назаров не може нести кримінальну відповідальність за виконання обов’язків, які на нього поклали, порушуючи закон. За словами екс-начальника Генштабу ЗСУ у катастрофі літака Іл-76 із 40 десантниками і дев’ятьма членами екіпажу 2014 року на Донбасі винні зовсім інші.

Про це він написав у власній публікації для видання “Гордон”.

Далі прямим текстом:

Експрезидент України Петро Порошенко 14 грудня 2020 року заявив щодо рішення Дніпропетровського апеляційного суду проти генерала Віктора Назарова: “Переконаний, що в російському Генштабі потирають руки – відповідальність за російський злочин переклали на українського генерала. Ідеальний варіант для агресора… Людські життя передусім, це беззаперечно. Однак справа Назарова – це прецедент, який може мати далекосяжні наслідки для оборони країни”.

Ця заява лицемірної людини, яка сама породила цю проблему і тепер намагається перекласти її вирішення на чинну владу. Треба нагадати, що кримінальне переслідування військовою прокуратурою Назарова розпочали саме за Порошенка, і саме за його каденції Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області 17 березня 2017 року засудив Назарова на сім років позбавлення волі, а зараз апеляція тільки залишила цей вирок чинним.

Я особисто вважаю цей вирок незаконним.

Починаючи з лютого 2014 року, коли російські війська окупували Крим і у квітні – травні 2014 року окремі підрозділи російських військ стали заходити на Донбас, виконувач обов’язків президента України Турчинов не виконав покладених на нього обов’язків (а не права) щодо підписання указу про введення воєнного стану для відбиття зовнішньої агресії з боку Російської Федерації.

Надалі президент Порошенко, та й президент Зеленський до сьогодні не видали відповідного указу, який має пролонгувати Верховна Рада України.

У підсумку виходить таке: колишнє і нинішнє керівництво держави з незрозумілих причин не визнало факту зовнішньої агресії проти України з боку РФ.

У Семена Слєпакова в одній із пісень є слова: “Путин страшный, очень страшный, я его боюсь”. Мабуть, і керівництво нашої країни всі ці роки боялося і боїться гніву Путіна.

Відповідно до вимог ст. 12 закону України “Про боротьбу з тероризмом” (у редакції станом на 2014 рік), “для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництвом силами і засобами, які залучають до проведення антитерористичних заходів, створюють оперативний штаб, очолюваний начальником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщає”.

Тобто очолити оперативний штаб АТО на території Луганської та Донецької областей міг 2014 року виключно начальник АТЦ при СБУ.

Наказом керівника АТЦ при СБУ від 7 квітня 2014 року Віталія Циганка розпочали АТО на території Луганської та Донецької областей і створили оперативний штаб АТО, який очолив особисто Циганок відповідно до вимог вищевказаного закону.

Однак після призначення 14 квітня 2014 року Василя Крутова керівником АТЦ при СБУ останній із невідомих причин вирішив ухилитися від відповідальності за проведення АТО і перекласти свої обов’язки, порушуючи закон, на військових.

Парадоксальна ситуація: Назарова судять за те, що він узяв відповідальність на себе і керував АТО, а Крутов і Грицак, які переклали свої прямі обов’язки на Назарова, виявилися в білих рукавичках.

У зв’язку із цим 23 травня 2014 року наказом Крутова заступника начальника Генерального штабу ЗС України Віктора Муженка призначили керівником АТО на території Донецької та Луганської областей, тобто на посаду, якої не передбачено законодавством України.

Треба зазначити, що це звичайна практика для керівництва СБУ, оскільки в лютому 2014 року тодішній голова СБУ Якименко намагався також втягнути Збройні сили в АТО на Майдані в Києві, Львові, Хмельницькому.

Зі свого боку, Муженко, виконуючи вказівки Крутова, на порушення ст. 12 закону України “Про боротьбу з тероризмом” 28 травня 2014 року підписав наказ про призначення Віктора Назарова начальником оперативного штабу АТО на території Донецької та Луганської областей.

Тобто Назарова незаконно призначили на цю посаду, і він жодним чином не може нести кримінальну відповідальність за недбале виконання обов’язків, які на нього поклали, порушуючи закон.

7 липня 2014 року новим керівником АТЦ при СБУ призначили Василя Грицака, який також, порушуючи закон, переклав керівництво оперативним штабом АТО на Муженка і Назарова.

Парадоксальна ситуація, Назарова судять за те, що у складний для країни час він узяв відповідальність на себе і керував АТО, а керівники АТЦ при СБУ Крутов і Грицак, які переклали свої прямі обов’язки на Назарова, виявилися ніби ні до чого і в білих рукавичках. Хоча саме вони мають відповідати за наші втрати в АТО, за Іловайську та Дебальцівську трагедії. Але наші правоохоронці чомусь уперто не помічають цього.

Тільки чомусь у діях Назарова прокуратура вбачала злочин. Вочевидь, він дуже заважав росіянам

Цим процесом підірвали віру офіцерів і солдатів у вище керівництво армії, яке було дискредитовано. Це якраз і є складником роботи російських спецслужб. Вони завдяки своїй агентурі у правоохоронних органах гарно переклали відповідальність за наші втрати у війні на наших же українських командирів.

Я добре знаю 25-ту бригаду, десантники якої загинули. І впевнений, що Назаров на все життя залишиться з болем у душі від цієї трагедії.

Ми із 20 лютого 2014 року ведемо війну з Росією, але до квітня 2018 року ми проводили АТО на Донбасі, яка, відповідно до закону України “Про боротьбу з тероризмом”, не передбачає взагалі завдання відбиття зовнішньої агресії. Тобто Назаров займався організацією оборони країни попри все це, оскільки керівництво країни під будь-якими приводами не хотіло сваритися з Росією, і вводити воєнний стан, і оголошувати війну Росії, і захищати нашу Батьківщину.

Упродовж квітня – серпня 2014 року, згідно з офіційними нашими даними, було збито в АТО 11 літаків і сім вертольотів. Загинули люди. І командування знало в цей період, що у противника є російські ПЗРК і російські розрахунки для їх застосування, та однаково організовувало вильоти авіації для участі в бойових операціях.

І жодного кримінального провадження через недбалість щодо командування за ці втрати немає. І тільки чомусь у діях Назарова прокуратура вбачала злочин. Вочевидь, він дуже заважав росіянам, і ті вирішили так його усунути за допомогою нашого виборчого правосуддя.

Ніхто не хоче помічати, що в луганський аеропорт було здійснено до трагедії 18 бойових вильотів транспортної авіації, яка доправляла особовий склад, зброю і боєприпаси для оборони. Саме завдяки цьому ми могли довго тримати оборону в оточенні.

Того трагічного дня в луганський аеропорт вилетіло чотири літаки. Два вдало сіли, третій підбили, а четвертий встиг розвернутися і повернутися на свій аеродром.

Назаров ставив загальне стратегічне завдання щодо оборони луганського аеропорту, а за безпеку і тактичну організацію її проведення відповідали інші особи. Але обвинувачення і суд узагалі не стали в цьому розбиратися.

У справі Назарова Рувін і його експерти визнають, що армію законно залучили до АТО, а в моїй справі ті самі експерти зробили протилежний експертний висновок

Кажуть, провину Назарова доведено висновками військових експертиз. А хто ці експерти? Чи мають вони взагалі право проводити такі експертизи? Зокрема, першу військову експертизу 2015 року, на підставі якої Назарова засудили, провели експерти КНДІСЕ під керівництвом його директора Олександра Рувіна, які взагалі не мають бойового досвіду і ніколи не брали участі в АТО.

Рувін узагалі не має морального права проводити такі експертизи, оскільки в шахрайський спосіб здобув статус учасника бойових дій на підставі наданого 1996 року в комісію Прикарпатського військового округу підробленого посвідчення до знака “За розмінування”, у якому зазначено, що його нібито видали Рувіну на підставі наказу міністра оборони СРСР №144 від 17 травня 1989 року.

Насправді такого наказу в природі не було, а був наказ міністра оборони СРСР №144 від 15 квітня 1989 року, у якому взагалі не згадують прізвища Рувін, і цим наказом не передбачено нагородження знаками “За розмінування”, про що свідчить відповідь з архіву колишнього Міністерства оборони СРСР.

Ви думаєте, росіяни дурні і не скористалися такою компрометувальною інформацією для вербувального процесу щодо Рувіна?

Інакше чим можна пояснити, що експертна комісія під керівництвом Рувіна робить два взаємовиключні експертні висновки у справі Назарова і у справі стосовно мене?

Зокрема, у справі Назарова Рувін і його експерти визнають, що армію законно залучили до АТО, а в моїй справі ті самі експерти зробили протилежний експертний висновок від 20 лютого 2019 року про те, що залучення Збройних сил України для “ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту всередині держави суперечить ст. 17 Конституції України” та іншим законодавчим актам України.

На мої звернення до військових прокурорів про те, що ця експертиза фактично поставила всіх військових, які брали участь в АТО на Донбасі, поза законом і її можна використати проти захисників Батьківщини в Міжнародному кримінальному суді, реакції так і не було. Цей експертний висновок у рішеннях слідчих суддів вже визнали доказом у справі.

Тепер робіть висновки самі, у чиїх інтересах проводять Рувін і його експерти “так звані військові експертизи”. Як тепер Назарова можна обвинувачувати в недбалості під час використання військової авіації в АТО, якщо самі експерти визнають, що Назаров узагалі не мав права залучати армію в антитерористичній операції? Маячня, одне слово, і навмисна дискредитація наших Збройних сил.

Державне бюро розслідувань і Генеральна прокуратура з незрозумілих причин не розслідують кримінальної справи стосовно шахрая Рувіна. У мене є тільки одне пояснення цього: мабуть, Рувін “клепає” липові експертизи на замовлення правоохоронців із метою дискредитації вищого офіцерського корпусу.