Третій президент України Віктор Ющенко дав оцінку політичній та економічній ситуації під час президентства Володимира Зеленського. За його словами, Україна наразі володіє значними економічними ресурсами, які не використовуються.
Нещодавно Віктор Ющенко відвідав Голосіївський парк імені Максима Рильського у Києві. Під час спілкування з журналістами він відповів на запитання щодо “нових облич” у владі та оцінив державницьку діяльність Володимира Зеленського.
Про “нові обличчя” у владі
В мене сформувалося дещо інше ставлення до покоління, яке сьогодні представляє Україну активну, політичну. Мені здається, багато речей це покоління повинно переусвідомити. Я хочу підібрати делікатні слова, щоб нікого не образити, але нова генерація має відчувати більшу відповідальність за те, що робить із країною.
Про оцінку президентства Володимира Зеленського та економічний потенціал України
Знаєте, в “клубі президентів” ми не звикли давати один одному оцінки, але з тих можливостей, які, на мій погляд, треба максимально використовувати, я зробив би наступне зауваження. Той стан країни, в тому числі економічний, який ми маємо сьогодні, дуже обнадійливий, стільки внутрішніх ресурсів у нас ніколи не було.
Я назву кілька цифр. На руках в українського населення сьогодні знаходяться 120 мільярдів доларів. Звісно, мова не про кожного і не про всіх, я розумію делікатність цього питання. Але у нас є 120 мільярдів ресурсу в Україні, який жодним чином не дотичний до сьогоднішніх проблем. Уряд, з одного боку, не може випустити облігації, в тому числі соціальні, щоб допомогти українцям. З іншого, у багатьох українців знаходяться значні активи.
Ми три роки стоїмо у черзі перед Міжнародним валютним фондом, щоб нам запозичили 2,7 мільярди доларів. У нас є активи, які значно більші, але через відсутність діалогу влади із суспільством та бізнесом ми їх не можемо використати.
Взагалі національні українські державні проблеми бажано обговорювати за круглим столом, коли ми розуміємо, що потрібно в цей час державі, і які кроки вона робить, щоб переконати нас, пересічних українців, дати їй опору. Ми відмовилися від соціалізації таких важливих сфер як національні фінанси, національна економіка. Все починається з людини.
Якщо ми беремо юридичні суб’єкти, підприємства України мають на своїх рахунках за кордоном сьогодні 140 мільярдів доларів залишків, які працюють на Кіпрі, на іншу економіку, але не на Україну. І от ви складіть ці дві суми. Насправді, у нас третина трильйону за походженням українського ресурсу не працює на державу.
Я вважаю, нам потрібно відкривати цю сторінку діалогу. Я розумію, що мова йде і про низку політичних аспектів – і про легалізацію капіталу, і амністії, і нульові декларації. Колись ми повинні прийти до ситуації, коли кожен громадянин, якому виповнюється 18 років, хоча б раз в житті заповнив декларацію про майнові чи фінансові активи як “сповідь” перед державою. Це культура відносин будь-якого громадянина з будь-якою державою. Але у нас немає цієї культури. Тому ми не можемо наші колосальні ресурси направити на демонтаж тих економічних і соціальних проблем, які у нас накопичились.
Гадаю, Україна сьогодні має величезний потенціал, аби дати адекватну відповідь на більшість викликів, які сьогодні є. На мій погляд, бракує отого національного духу, співзмагання у тому, як допомогти країні і нації. Я переконаний, що ми могли б запустити дуже багато ініціатив, якби різні гілки влади, незалежно від того, чи це опозиція чи ні, разом з авторитетними особами, всі разом сіли за національний круглий стіл. Щоб ми почули, з яким активом ми можемо працювати, якщо будемо солідарні, і як ті активи мобілізувати. Особливо сьогодні, коли йдуть напружені перемовини із МВФ, коли ми не отримуємо оперативного фінансування, коли кожна країна замикається на собі. Мені здається, потрібно постукати до серця один одному і починати робити нову економічну політику.