Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. За такою формулою, намагаючись будь-якою ціною втриматися у вищій політичній лізі, діє нині екс-прем'єр Арсеній Яценюк. І треба віддати йому належне: посіяні ним зерна на ниві кулуарної політики вже приносять свої плоди, – передає Корупція Інфо

Популярне: ЩО ЦЕ ЗА БАТЬКИ?! Небайдужі врятували бідну дитину, поки ті спали на траві (ФОТО)


Втративши прем'єрського поста і впавши в електоральних очах до рівня нижче нікуди, Яценюк не став сидіти склавши руки. Навпаки, він розгорнув активну діяльність в пошуку ситуативних союзників на всіх фронтах — зовнішніх і внутрішніх.

Гра по-крупному
За інформацією Politeka, закрита соціологія, проведена на замовлення БПП, свідчить про те, що електоральний рейтинг їх коаліційного партнера — «Народного фронту» становить навіть нижче 1%. Ситуація абсурдна, оскільки виходить, що провладна більшість у Раді представлено політичною силою, яка не має ніякої народної підтримки.

Саме тому соратники президента Порошенко, які переконували його в доцільності проведення дострокових парламентських виборів восени, вже приготували келихи для розпиття переможного шампанського, бо начебто переконали гаранта. Але не тут-то було.

Арсеній Яценюк і його найближчий соратник — глава МВС Арсен Аваков повністю зламали плани Банкової. Виступаючи категорично проти позачергових виборів ВР, «фронтовики» заручилися підтримкою посольств багатьох європейських країн, а також США. Головний аргумент: воюючій країні з борговими зобов'язаннями перед МВФ потрібна стабільність. Завуальований мотив: «Народний фронт» в електоральному забігу обійде будь-яка маловідома маргінальна партія.

Але гра Яценюка на зовнішньополітичному полі хоч і козирна карта, проте не туз. Ключове: Арсеній Петрович завжди був на «ти» з усіма олігархами країни, які правлять парламентський бал.

Яценюк, гарантуючи олігархам (гаранти — зовнішні сили, зокрема Білий дім) збереження «святая святих» — їх активів, домігся того, що і вони стали виступати категорично проти дострокових виборів в Раду. Переговори Яценюка з одним із володарів парламентських акцій — Ігорем Коломойським, за нашою інформацією, проходили в присутності чинного прем'єра Володимира Гройсмана.

У свою чергу прем'єр-міністра останнім часом дуже напружені стосунки з президентом. Останнього дратує, що, не маючи реальних важелів для утвердження соціально-економічних рішень, репутаційні удари він все одно приймає на себе.

Прем'єр-міністр, не маючи ні команди, ні партії, вирішив грати по-крупному: утриматися ще рік на займаній посаді, вступивши на ситуативний союз з Яценюком і тримаючи ножа за спиною президента, — говорить політолог Олександр Балицький.
Настрій на вибори
Ситуативний союз Яценюка і Гройсмана, треба визнати, вигідний обом. Яценюк всіляко намагається уникнути практичної реалізації сценарію дострокових парламентських виборів. Гройсман, якщо НФ дасть свої голоси за його відставку, повністю позбудеться ґрунту під ногами, оскільки у нього на даний момент немає портійного майданчика для ефектного виборчого старту. А якщо не дасть, то 81 голос «фронтовиків» за урядові законопроекти — відмінна підтримка у ВР.

Вимушена дружба, або, як її називають в кулуарах, шлюб за розрахунком Яценюка і Гройсмана, передбачувано викликає незадоволення гаранта Конституції. Однак, як стверджують джерела Politeka на Банковій, найближчі соратники Петра Порошенка (Борис Ложкін, Ігор Райнин) фактично переконали його піти на умови колишнього і чинного прем'єрів. Умови, з одного боку, прості, з іншого — багатоступінчасті.

Суть: відмова від дострокових парламентських виборів і підтримка депутатів від БПП при голосуванні за внесення змін в Основний закон країни. Зміни, ясна річ, мають як декоративний фасад, так і фундамент. Перше — (для відводу очей товариства) зменшення кількості депутатів верховної ради з 450 до 250. Друге — розмежування повноважень президента і прем'єра. Главі держави, по суті, пропонується займатися лише МЗС. Іншими словами, зробити його «говорить головою» на зовнішньополітичній арені. І все. А всі фінансові потоки, за задумом авторів цієї «конституційної реформи», Яценюка, Гройсмана та Арсена Авакова, під одноосібним контролем прем'єр-міністра.

«Я знаю, що питання внесення змін до Конституції, який передбачає суттєве зменшення повноважень президента, обговорювалося кілька разів на Банковій в дуже вузькому колі. І Порошенко на даний момент не вирішив: чи йти на дострокові вибори ВР восени або погоджуватися на конституційну реформу. Тут він поки що коливається. А ось раптово спалахнула дружба між Яценюком і Гройсманом його дуже дратує. Я б навіть сказав так: цей союз призводить президента в сказ», — говорить у розмові з Politeka один із впливових членів пропрезидентської фракції БПП.

Підсумовуючи вищевикладені кулуарні інтриги, виникає закономірне питання: а навіщо президенту взагалі йти на якісь переговори з «збитим льотчиком» Яценюком і поки що ширяє в хмарах виконавчої влади — Гройсманом?

Відповідь на поверхні. Петро Порошенко прийняв остаточне рішення брати участь у президентській виборчій кампанії-2019 і йому ні до чого будь-які внутрішньополітичні потрясіння.

Позиція Яценюка і Гройсмана зрозуміла: перший, «поховавши» персональний і партійний рейтинг, намагається повстати з попелу. Другий, розпродував смак влади, намагається виграти час, сформувати команду, з допомогою якої протопче стежку подальше політичне майбутнє.

Але колишній і нинішній прем'єри, які після Революції гідності стали топ-фігурами в системі виконавчої влади, забули одну істину: коли гра закінчується, король і пішак падають в одну коробку. Соціальна напруга у суспільстві зростає, а це означає, що титри Game over ми побачимо дуже скоро.