Президент потрапив в точку. Звичайно, найкраще було б досягти результатів вже вчора, але без копіткої щоденної роботи нічого не вийде. Я тут не для самопіару – це останнє, що мені потрібно, а для того, щоб працювати в команді заради результатів команди. Будуть результати у команди – будуть результати у України, так прокоментував ввечері слова Зеленського, про призначення політика, Саакашвілі.
Окрім того Саакашвілі поділився доволі цікавою аналітичною статтею. Так її підписавши:
Deutsche Welle: Саакашвілі – це шанс не тільки для Зеленського, але і шанс для всієї України.
В статті йдеться, що прихід Саакашвілі до влади пов’язаний, очевидно, з бажанням українського президента посилити своє оточення людиною, що має позитивний досвід у реформуванні держави. Перебування колишнього президента Грузії в українській політиці при президенті Порошенку закінчилося для Саакашвілі сумно – позбавленням громадянства і депортацією. Чим завершиться його нинішній похід у владу – не знає ніхто. Схоже, навіть сам Зеленський.
Період президентства Порошенка був, очевидно, одним з найскладніших і драматичних в політичній біографії Михайла Саакашвілі. Звинувачення в підготовці держперевороту на гроші Сергія Курченка – одного з «гаманців» екс-президента Януковича, посадка в СІЗО, депортація до Польщі. В результаті один з авторів «грузинського дива», з якого Порошенко, схоже, так само, як і Зеленський, хотів зробити весільного генерала українських реформ, змушений був якийсь час відсиджуватися в Європі.
Рік тому, через тиждень після своєї інавгурації, президент Зеленський повернув українське громадянство Саакашвілі. Володимир Олександрович був упевнений, що Порошенко несправедливо обійшовся з Михайлом Ніколозовичом. Очевидно, Зеленський хотів, щоб українці сприйняли повернення Саакашвілі в Україну як символ відновлення справедливості після епохи «бариги» Порошенко. Частково йому це вдалося. Екс-президент Грузії, отримавши знову паспорт з тризубом, відправився «на збереження» в Одесу. Там, як очікувалося, він за підтримки Зеленського повинен був взяти участь у виборах мера в жовтні 2020 року.
Однак кадрова чехарда, що почалася в команді Зеленського в березні після відставки уряду Олексія Гончарука, зажадала нестандартних рішень. Новий прем’єр-міністр Денис Шмигаль явно не тягнув на роль фронтмена українських реформ. Президенту потрібен був досвідчений політичний гравець, ім’я якого відомо західним партнерам. І він його знайшов. Ним став Саакашвілі, на тлі якого, треба визнати, меркне образ навіть самого Зеленського.
Спочатку екс-президента Грузії хотіли бачити на посаді віце-прем’єра уряду щодо реформ, але в ході консультацій у Верховній раді Саакашвілі не знайшов належної підтримки депутатів. Крім того, проти цього виступала і Грузія, пригрозивши відкликанням свого посла з Києва. Тому Зеленський призначив Саакашвілі главою ДКР Національної ради реформ – консультативно-дорадчого органу.
За останні три тижні екс-президент Грузії неодноразово публічно запевняв, що ніколи і ні за що не посвариться із Зеленським. Мовляв, про це мріють тільки їх недруги. Але, як то кажуть, ніколи не кажи ніколи.
Володимир Зеленський насправді хоче стати успішним президентом. Але в цьому йому постійно щось заважає – то його оточення, то недбайливі депутати пропрезидентської фракції «Слуга народу», то слабкі прем’єри. Парадокс же в тому, що всіх їх у владу привів саме сам Зеленський. Але ось грати як єдина команда за рік вони так і не навчилися. Роль граючого тренера тепер, схоже, відведена Саакашвілі.
Як би це дивно це не звучало, але Саакашвілі сьогодні – це шанс не тільки для Зеленського, від якого чекають якісних змін в країні. Це – шанс для всієї України, яка перебуває під контролем олігархів і корумпованою еліти. Для країни, яка, має величезний потенціал, написав автор видання Deutsche Welle.
До слова, як вже писали телеграм-канали, можливо, якщо Саакашвілі вдаватиметься привести до ладу ті чи інші реформи і він покаже результат, то не за горами відставка Шмигаля, та заміна його на Саакашвілі.
