Cприяння будівництву крематоріїв, штрафи та загроза в'язниці за наругу над місцями поховання і фіксація безоплатного місця для поховання, передає Корупція.Інфо.

Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання".

"Українська правда. Життя" розповідає про основні новації, які чекають українців у разі ухвалення цього документу.

БЕЗОПЛАТНЕ МІСЦЕ НА ЦВИНТАРІ ТА СВІДОЦТВО ПРО СМЕРТЬ

На території місць поховання забороняється розміщення надавачів ритуальних послуг. Можна лише у разі, якщо вони продають ритуальні предмети.

На кладовищах мають бути сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців та померлих за національною чи релігійною ознакою.

Поділ кладовищ, колумбаріїв (споруди для поховання урн із прахом померлих) за майновим станом не допускається.

Ті місця для поховання, які існують, не можна зносити. Їх можна лише перенести за рішенням місцевої влади у разі постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха.

Якщо людину поховали у несанкціонованому місці поза спецтериторією, перепоховання померлих на інше місце поховання здійснюють ті, які незаконно її там поховали, за власні кошти.

Якщо порушників не знайшли, тоді перепоховання лягає на плечі місцевих бюджетів.

Законопроект чітко передбачає, що за зверненням людини, яка хоче поховати померлого,

На території місця поховання безоплатно виділяється місце для померлого (або родинного поховання).

Місце виділяють виконавцю волевиявлення померлого, або тому, хто зобов’язався його поховати, а якщо така людина помирає або відмовляється доглядати за могилою, місце захоронення передають іншому родичу.

Після захоронення тому, хто ховав людину,

Місцева влада безоплатно у термін до 15 календарних днів з дати реєстрації письмового звернення особи до відповідного органу видає свідоцтво про поховання.

Це свідоцтво дає право встановлювати намогильні споруди в межах могили, вирішувати питання про проведення підпоховання тощо.

Щоб отримати свідоцтво про поховання померлого на відведеному місці, треба подати до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради такі документи:


Якщо документи не надали або там є неправдиві відомості, свідоцтво можуть не видати.

Встановлені намогильні споруди, склепи реєструє місцева влада у книзі обліку намогильних споруд, склепів.

Якщо працівники правоохоронних органів, органів реєстрації актів цивільного стану, закладів охорони здоров’я повідомлять надавачам послуг поховання адреси місць проживання та/або телефонні номери родичів померлої особи або виконавця волевиявлення померлого, які вони дізналися під час виконання посадових чи службових обов’язків, їх чекатиме кримінальна відповідальність.

Статтю 6 щодо права людини на поховання її тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті хочуть доповнити так: "Взяття анатомічних матеріалів здійснюється відповідно до Закону України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині".

ЯК І КОМУ ДАВАТИМУТЬ ГРОШОВУ ДОПОМОГУ НА ПОХОВАННЯ

Допомогу на поховання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася його поховати, надаватимуть впродовж 7 робочих днів з моменту зареєстрованого письмового звернення.

Його можна подати впродовж 6 місяців після смерті особи.

Допомогу на поховання виплачуватимуть у розмірі, встановленому на день смерті.

ЇЇ не виплатять, якщо той, хто ховав, не дасть письмового звернення, або якщо померлий був на повному держутриманні у відповідній установі (крім випадків, коли поховання здійснює виконавець волевиявлення померлого або особа, яка зобов’язалася його поховати).

Відшкодування витрат за поховання померлих учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів у день звернення за ним на підставі таких документів:

  • заяви виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого, щодо відшкодування витрат за проведене поховання померлого
  • копії паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого
  • копії свідоцтва про смерть померлого
  • копії посвідчення або іншого документа, що підтверджує наявність у померлого статусу учасника бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни
  • договору, укладеного між замовником та надавачем ритуальних послуг, про поховання померлого з обов’язковим зазначенням прізвища, імені та по батькові померлого, видів та вартості ритуальних послуг, що надаються під час його поховання.

Щоб отримати кошти, слід до переліку цих документів додати копію акта виконаних робіт з проведення поховання та копії платіжних документів, що підтверджують оплату наданих під час поховання ритуальних послуг.

Відшкодування витрат на поховання померлих учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни не здійснюється, якщо той, хто ховав, не надав усіх потрібних документів.

Безоплатно зараз по закону також ховають осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років; тих,   які   мають   особливі   трудові   заслуги   перед Батьківщиною: Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави, інвалідів  війни.

ЯК ПРАЦЮВАТИМУТЬ ТІ, ХТО НАДАЄ РИТУАЛЬНІ ПОСЛУГИ

Якщо хтось хоче надавати ритуальні послуги, він повинен раз на три роки подавати виконавчому органу сільської, селищної, міської ради за місцем надання послуг письмове повідомлення про початок або продовження діяльності щодо надання таких ритуальних послуг у порядку, встановленому Мінрегіоном.

Той, хто хоче надавати ритуальні послуги, також повинен подати виконавчому органу сільської, селищної, міської ради довідку про наявність штату працівників, матеріально-технічної бази та спеціального транспорту, мінімального розміру статутного фонду (у разі надання таких послуг юридичними особами).

Похоронні доми можуть створювати виключно юридичні особи, у статутних документах яких передбачені права щодо організації діяльності таких закладів.

На території похоронних домів (спеціально обладнаних закладів для надання комплексу ритуальних послуг, у тому числі організації та проведення церемоній прощання з тілом померлого) категорично забороняються медпроцедури з втручанням у тіло померлого та інші медпослуги, які можуть надавати виключно судово-медичні та патологоанатомічні установи Міністерства охорони здоров’я.

Законопроект також виключає "довідку про смерть", залишаючи лише "свідоцтво про смерть".

Популярне:“Ви це свято запам’ятаєте”: У маршрутці накинулись на жінку, яка попросила виключити російську музику (відео)

З тими, хто надають ритуальні послуги, потрібно укласти договір на підставі свідоцтва про смерть.

Перевезення ритуальних предметів у відкритому вигляді забороняється.

Тіло померлого до судово-медичних і патологоанатомічних установ та місць поховання везуть надавачі ритуальних послуг спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

А виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, центральні органи виконавчої влади мають сприяти залученню інвестицій для будівництва крематоріїв різних форм власності з наданням інвесторам права їх подальшої експлуатації та утримання згідно з генпланами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов’язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.