Росіяни вже не можуть повноцінно використовувати ділянку дороги між Сватовим та Кремінною.

Про це повідомив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко в ефірі одного з телеканалів.

“На Сході росіяни зосередили потужний ресурс сил та засобів, який можу порівняти з Ізюмом до визволення. Так само як окупанти тікали з під Ізюма, так само вони будуть тікати з під Сватового. Біля Сватового та Кремінної зараз формуються умови, аби розпочати активні дії з боку ЗСУ. Є цікавий відрізок ділянки між Сватовим та Кремінною – це траса Р 66, яка є логістичною артерією. Деякі локації на цій трасі вже перебувають під повним вогневим контролем ЗСУ. І росіяни зараз не можуть її повноцінно використовувати для переміщення”, – зазначив Коваленко.

За його словами, на сьогодні вже є головним не стільки вогневий контроль, скільки саме фізичний контроль.

“Деякі населені пункти у цій зоні вже звільнені. Якщо поглянути на ці населені пункти, то ми розуміємо, що найближчим часом вже і фізично дорога Р 66 буде перерізана. Коли артерія буде перерізана, тоді сформуються умови для контрнаступу ЗСУ, який може розпочатися, якщо не через лічені дні, то через тиждень або два”, – підкреслив Коваленко.

Російське командування нарешті централізувало процес управління своїми військами у північній частині Луганської області України – створено угрупування військ (УВ) “Захід”, до складу якого увійшли в основному частини та підрозділи Західного ВО, підсилені низькою підрозділів зі складу військ Центрального ВО (ППУ цього УВ знаходиться в районі північно-східної околиці с. Покровське Луганської обл.) – пише військовий оглядач Костянтин Машовець. Зокрема, до його складу увійшли сили та засоби:
– 1-ї гв. ТА
– 20-ї ЗВА
– 2-ї ЗВА (3 БТГр зі складу 15-ї, 21-ї та 30 мсбр)
– 41-ї ЗВА (1 БТгр зі складу 35-ї мсбр)
– 11-го АК
Загалом, це приблизно до 10-11 БТГр, або рівних їм за чисельністю підрозділів (правда, не всі вони до сих пір укомплектовані особовим складом та ОВТ до штатних норм). 
Головним завданням цього УВ є утримання північної частини Луганської області України та недопущення виходу Сил оборони України на державний кордон України (ДКУ) в Харьківський та Луганській областях на ділянці Піски – Новокиївка…
Після того, як передові підрозділи ЗСУ просунулись у бік Сватове в районі Стельмахівка, противник був вимушений залишити район селища М’ясожарівка, дві суттєво “порепані” мотострілецьких роти (ймовірно зі складу 15-ї або 21-ї мсбр) відійшли у район південніше Коломийчихи…
Підсумовуючи, Машовець пише: 
1. Очевидно, що головною метою усіх цих контратак північно-західніше Сватове, головним чином по обох боках дороги Р-07 (Куп’янськ – Сватове), а також жорсткі “зустрічні” бої південно-західніше Сватове є прагнення командування противника утримати місто Сватове. І не менш очевидно, що в нього, м’яко кажучи “не виходить”. Передові підрозділи ЗСУ впевнено просуваються з двох боків до міста і вже вийшли фактично, на його ближні підступи…
2. Також, не менш очевидним є той факт, що командування військ противника, м’яко кажучи, досить дивно розподілило свої сили та засоби, щодо ведення оборони, як в районі Сватове, так й в районі Кремінної… Так, експерт має на увазі між так званими “північним” та “південним” частинами їхнього угрупування “Захід”. Ясно, що “північна” (Сватове) частина відчутно поступається “у обсягах” своїм колегам зі складу “південної” (Кремінна – Рубіжне). З цього випливає, що командуванню військ противника набагато важливіше утримати район Кремінної, ніж Сватове…
Росіяни можуть в такому випадку вести вперті, стримуючі оборонні бої в цій частині Луганської області (сватове – Старобільск) виматуючи таким чином наступаючі українські війська, і одночасно – поступово відходити, як на власну територію (зберігаючи при цьому цілком реальну загрозу для ЗСУ перезоду у контр-наступ на широкому фронті), так й південніше поступово нарощуючи свої сили по рубежу Кремінна – Новоайдар – Олексіївка – Городище…
Тому, виходячи саме з цих міркувань, вважаю, що доля північної частини Луганської області буде вирішуватися не у Сватове, а у Кремінної та Рубіжного, які противник буде прагнути утримати за будь-яких обставин…
Тим більше, що й доля Лисичанська та Сєверодонецька дуже вагомою мірою буде залежатиме від того – хто й як контролюватиме саме район Кремінної та Рубіжного, а також “трикутник” Шипилівка – Привілля – Новодружеськ й район ЛНПЗ.