У штаб-квартирі НАТО вже завершилися переговори щодо вступу до Північноатлантичного альянсу Швеції та Фінляндії.

У вівторок, 5 липня, глави МЗС Фінляндії та Швеції підписали протоколи про вступ до НАТО. Глава Держдуми РФ В’ячеслав Володін вже заявив, що НАТО не захистить громадян Фінляндії та Швеції від удару російської армії.

Водночас експерти проаналізували те, що відбувається для видання “Коментарі”, зокрема в ракурсі українських євроатлантичних перспектив.

Директор Київського інституту мирних досліджень, професор, політексперт Андрій Мішин упевнений, що вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – це великий внесок у майбутню перемогу України у війні з Росією.

“Ми говоримо про формування потужного європейського організованого фронту протидії військовій агресії РФ. Причому йдеться не про залізну завісу (у цифрову епоху це неможливо), а скоріше – про скляний купол над Росією. “

Крім того Мішин заявляє, що безвідповідально вимагати прийняти до Альянсу якнайшвидше Україну, аргументуючи це тим, що так легко вступили до блоку Швеція та Фінляндія. Це дві розвинені, самодостатні у військово- технічному, соціально-економічному, політичному сенсі скандинавські країни. Лідери з погляду індексу людського розвитку. А Україна – у війні, з територіальними та економічними проблемами, з масою питань щодо корупції, реформ, олігархів у владі”, – зазначає Андрій Мішин.

Водночас Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна потребує безпекового простору, який зможе бути дієвим навіть в умовах, коли ми не є членами НАТО.

Про це він сказав під час виступу на 26-ому щорічному урядовому круглому столі The Economist

«Так, Україна не в НАТО. І коли ми зверталися, щоб почати рух до членства, отримали негативну відповідь навіть і на прохання про План дій щодо членства. Але це не привід для нас зупинятися. Ми потребуємо такої системи гарантій безпеки, такого безпекового простору, який зможе бути дієвим навіть в умовах, коли ми не в Альянсі», – сказав глава держави.

За його словами, головна мета – щоб не було сірої безпекової зони.

«Ми не в НАТО, але ми на цьому шляху. І має бути визначеність – і визначеність зараз: що робити, щоб не допустити агресії? Що робити, щоб негайно припинити агресію, яка розпочалася? Ми хочемо дати на це відповіді і зараз опрацьовуємо їх із нашими партнерами, з тими державами, які, власне, і зможуть стати гарантами. Якби така система була зараз, то не було би цієї війни», – вважає Зеленський.

На думку політолога Кирила Сазонова, такий швидкий прийом Фінляндії та Швеції до НАТО говорить про те, що сам процес може бути швидким.

“Виявляється, не потрібно довгого шляху щодо надання Плану дій з членства (ПДЧ) в Альянсі і так далі, якихось складних стандартів. Рішення – виключно політичне. І якщо воно прийняте, країна швидко стає членом НАТО. Тобто ми переконалися, що ініціатива колишнього президента Петра Порошенка щодо внесення до Конституції України курсу в НАТО та ЄС – не більше, ніж технологія, яка ніяк не працювала і виглядала в очах Альянсу досить жалко, якщо країна потрібна НАТО – її туди беруть швидко, якщо Альянс не готовий по якихось. причин (або якісь країни блоку не хочуть бачити цю державу в лавах НАТО, як це було стосовно України з боку Німеччини та Франції – нібито щоб не злити Росію), то вам нескінченно розповідатиме про боротьбу з корупцією, якісь високі стандарти . І відкладати процес до нескінченності”, – наголошує політолог.

Отже, продовжує він, можливо, має рацію президент Зеленський, коли говорить про необхідність створення нової системи колективної безпеки.