Церква та молитва – речі дуже інтимні. Однак у нас в Україні багато хто думає, що має право втручатися у чиїсь інтимні процеси.
Ведучий Сергій Притула став об’єктом повчань та підказок у церкві, свій гіркий досвід він описав у пості у Facebook. Допис настільки вразив користувачів, що зібрав ледь не рекордну кількість лайків – 38 тисяч.
Подаємо його слова в оригіналі.
“Тиждень тому ходив до сповіді. Не встиг зайти до церкви, як одразу отримав від доброї парафіянки пораду, яку ікону потрібно піти поцілувати. «Тут же!».
Популярне: “Тепер позбавити людей субсидії буде складніше”: Юрист пояснила, що дає українцям нова заборона
Подякував за пораду.
Після сповіді, став в чергу до причастя. Попереду мене чоловік 20-ть. Стою, щось своє думаю, хор слухаю. Підходить жінка, років +/- 40: «Складіть руки на грудях»!
Подякував за увагу. Після причастя вирішив не стояти в гурті людей, які вишикувались за проскурками, а відійти вглиб церкви, щоб там дочекатись, коли треба буде піти «під чашу». Ступив два кроки, якась бабця ловить за руку: «Кууууди?!!! А під чашу?!».
Подякував за турботу. А потім окинув оком люд в церкві і побачив, що немає жодного парафіянина віком від 15 до 25.
Та, коротше, я в свої 35-ть був там наймолодшим. І подумав про те, що саме завдяки ось таким «порадницям» наша молодь йде куди завгодно: в іншу віру, в атеїсти, в секти і т.д., тільки не в церкву. Бо ти йдеш до Бога, а потрапляєш на «кастинг правильності перебування в храмі».
Так нагнівався, що треба знову йти сповідатись.
Додамо, надання Томосу про автокефалію Україні останнім часом хвилює всіх. Свою думку з цього приводу висловив і відомий гуморист,
Він зазначив, що кожен, хто підтримує автокефалію, повинен відкриту виступити за створення Єдиної Помісної Церкви, при чому не тільки на словах, а конкретними діями.
Особисто про себе він додав: завжди виступав за українську церкву, хоча гучно про це не заявляв.
"В роликах не знімався, з патріархами не здибався. Підтримував фінансово свою рідну церкву, в якій одружилися мої батьки, в якій хрестились мій син та син мого брата, в якій відспівали в останню дорогу мого батька, дідуся і бабусю. Допомагав, як міг. Часом менше ніж міг. Часом більше ніж хотів. Але знаю, що і церква і недільна школа при церкві мають клаптик моєї участі. І то мене тішить", – згадує Притула.