Окупанти не зможуть вийти з плацдарму на лівому березі Дніпра у Херсонській області у повному складі – ЗСУ тримають на прицілі ворога за допомогою сучасних РСЗВ.

Про це головред Defense Express Олег Катков заявив телеканалу “Еспресо”.

“Офіційної оновленої інформації від Генштабу не дуже багато. ОК “Південь” повідомляє про знищення значних сил. За останні декілька днів техніки знищено десь на повноцінну БТГ”, – каже Катков.

Він додав, що йде просування ЗСУ.

“РФ на плацдармі в районі Херсону дуже нагадує макаку, яка засунула руку у скриньку і схопила банан. Вона не може його відпустити, тому що інтелекту немає і жадібність заважає. В цілому, ситуація для ЗСУ майже ідеальна – ворог з цього плацдарму нікуди вже не дінеться у повноцінному складі”, – вважає експерт.

За його словами, це дозволяє знищувати окупантів вельми ефективно далекобійними засобами ураження і вимотувати їхні ресурси.

“В цьому випадку, не треба жалітися, що на Півдні успіхи можуть бути менш масштабними, чим, наприклад, на Харківщині та в районі Лиману. Кожна з цих операційних зон виконує своє завдання і Південь вкрай вигідний є у тому стані, який є зараз”, – зробив висновок Катков.

Блискавичне звільнення Харківщини на початку осені дещо змістило фокус уваги навколо українського контрнаступу на інших напрямках. Зокрема, про просування ЗСУ на Херсонщині відомо менше, але за словами командування і президента Зеленського, затишшя на фронті – підготовка до нових потужних атак на півдні.

З 23 вересня на Херсонщині, як і на інших окупованих територіях України, відбулися «референдуми» щодо приєднання до Росії, де більшість нібито висловлюється за входження до рф. І за даними західної розвідки, вже на початку жовтня путін може оголосити про анексію цих земель.

Україна заявляє, що постановочні «голосування» не завадять ЗСУ звільнити захоплені українські регіони. Віримо в це. І розповідаємо про перспективи звільнення Херсону в оцінках експертів – детально.

Коли в середині літа українські сили стали прицільно бити по Антонівському мосту, базах окупантів і складах боєприпасів у регіоні, в інформаційному середовищі заговорили про швидке звільнення самого Херсону. Серед експертів звучали навіть дуже оптимістичні оцінки деокупації цієї території без боїв, якщо ЗСУ зможуть оточити армію противника на захід від Дніпра.

Звільнення просувається, Україна успішно веде на цій непростій південній ділянці контрнаступ, проте з початком осені про терміни та перспективи повернення Херсону йдеться більш обережно. Зокрема, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі на полях саміту в Рамштайні у вересні говорив, що ЗСУ накопичили достатньо бойової потужності для ефективних атак противника і відмінно проявили себе у наступі на Херсон.

Генерал також зазначив, що наступ – набагато складніший за оборону, тому зараз українці вирішують дуже складне завдання на півдні країни. І поки рано говорити про кінцевий результат цієї військової операції.

Думку американського генерала поділяють і в Україні. Військовий аналітик Олег Жданов вважає, що восени Генштаб оголосить про перемоги на південному напрямку. Але кінцевий результат залежатиме від поставок озброєнь з країн Заходу:

«Усе залежатиме від надходження зброї. Але перспективи у нас хороші. Я думаю, що восени ми вже зможемо і Херсон звільнити, і не тільки його»

Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім також припустив, що Херсон зможе повернутися під український контроль уже цього року.

На початок вересня відомо про успіхи ЗСУ в Херсонському, Каховському та Бериславському районах. Керівник прес-центру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк уточнює, що на деяких ділянках українські війська просунулися на десятки кілометрів уперед. Станом на другу половину вересня окупаційна армія перебуває фактично в оточенні:

«Вогневий контроль, який ми тримаємо над переправами і транспортними артеріями через Дніпро, змушує їх зрозуміти, що вони затиснуті між силами оборони і правим берегом – підрозділи, які в цій частині Херсонщини знаходяться. Тому їм запропоновано вихід у вигляді переходу під егіду міжнародного гуманітарного права або повертатися додому, але треба зрозуміти як»