Президент Російської Федерації Володимир Путін загнаний у глухий кут та знаходиться під стратегічним тиском. Володимир Путін боїться війни на виснаження, хоча всьому світу демонструє, що готовий до такого розвитку подій. Нині йому важливо закінчити цю війну до виборів в США.

«Протягом останніх двох тижнів цілий ряд російських лібералів (і не тільки) видали псевдосенсаційну новину, що в Росії кількість тих, хто хоче війни і тих, хто не хоче війни вперше помінялися місцями і тепер переважають ті, хто проти. Справді соціологічні опитування це показують, але вони це показують не з осені, а з весни 2023 року (я базуюся на тих дослідженнях, які робив і робить Інститут Майбутнього)», — каже Денисенко.

За його словами, ядро активних прихильників війни складає 10-12% росіян, а послідовних «не прихильників війни» — приблизно 20%. І ці значення залишаються майже незмінним, як мінімум, останні півроку. І поділ росіян за категорією за/проти війни є умовним і не зовсім правильним, каже екснардеп.

Денисенко ділить російське суспільство до 24.02.22 за віковою категорією 18-30 та «всі інші». За його словами, це «дві різні Росії», хоча навіть у віковій категорії 18-25 трохи більше 25% є прихильниками війни.

«Що справді відбулося за останні півроку, так це початок зсуву покоління 30-50 в сторону не стільки «антивійна» скільки «щось не так, але я ще боюся про це говорити». Поки ми можемо лише констатувати, що в цьому поколінні, за певними ознаками може визріти незадоволення. Причини цього невдоволення проста — війна і погіршення життя починають складатися в один пазл, і все це на фоні невизначеності з картиною майбутнього. Поки вони ще не почали думати настільки далеко, щоб повʼязати війну із відсутністю майбутнього своїх дітей, і це той інформаційний резерв, який є у всіх нас», — каже Денисенко.

Останні дослідження показують, що 18% росіян кажуть, що їхнє життя не погіршилося, 40% — що матеріальний стан не змінився, 42% — що стало гірше жити. Проте тих, хто жаліється на те, що не вистачає на їжу і ліки, лише 15%.

«Але навіть ці цифри є важливими — саме покоління 30-50 є ядром цього погіршення і все, що ми бачимо в російському бюджеті на 2024 рік показує, що далі буде гірше», — переконаний очільник Інституту майбутнього.

«Хто б що не говорив, але в російському суспільстві зараз існує певний консенсус обʼєднання навколо не дуже популярної війни. І цей консенсус може бути деформований лише трьома речами: часом (вся інформація працює за накопиченням), відсутністю перемог російської армії і погіршенням життя. Кожен із трьох факторів може зіграти самостійно, але кумулятивний ефект, звичайно, найважливіший», — вважає Денисенко.

Щодо перемог (Авдіївка, Купʼянськ, Бахмут), то для Путіна зараз — це «альфа і омега», з однієї сторони зважаючи на вибори, а з іншої — виходячи з перспективи погіршення бюджетних можливостей, починаючи з червня-вересня 2024 року. Всі надлишки бюджету ідуть виключно в війну, втримати курс рубля, мінімальний ріст цін до виборів влада може. Вона це зможе зробити це іще пару місяців після виборів, але далі потрібно буде відпускати рубль і робити непопулярні речі з перспективою необмеженої в часі війни. І ці речі, за певних збігів обставин, можуть стати загрозою для режиму.

«Є ще один важливий аспект: бажання стати третім на переговорах США — Китай. Поки, економічна залежність від Пекіна, повна конфронтація із США і головне — неможливість нічого показати в конвенційній війні, і технічне відставання російського ВПК не дають Путіну навіть надії на можливість стати третім (віртуальний саміт в Індії, між іншим, це дуже чітко показав). Власне цей аспект є одним з визначальних для можливих, (виходячи з сьогоднішнього дня) часових рамок війни», — каже Денисенко.

Почавши війну в Україні Путін на десятиліття вперед поховав будь-які перспективи РФ в глобальній політиці та економіці.