Головним зовнішньополітичним викликом цієї осені для України буде саме ситуація в Білорусі, до змін в якій Київ виявився явно не готовим. Таку оцінку дав член Політичної ради партії «Сила і Честь», експерт-міжнародник та голова правління неурядової організації «Майдан закордонних справ» Олег Белоколос в інтерв’ю виданню «Коментарі».
«Але ж уже на початку літа року стало ясно, що ситуація в сусідній з нами країні кардинально змінюється. Нове покоління і середній клас вимагали рішучих змін. Все вказувало, що серпневі вибори явно не пройдуть за звичним для влади сценарієм. Також було очевидно, що жорстка авторитарна конструкція, створена в Білорусі за останні роки, вичерпала свій внутрішній потенціал і переставала відповідати настроям переважної більшості населення країни», — зазначив експерт-міжнародник.
Водночас він підкреслює, було більш ніж зрозуміло, що режим не має наміру поступатися. Швидше, навпаки — за влучним висловом Салтикова-Щедріна, був готовий довести «цим лібералам, що може зробити твердість душі».
«Тобто, треба було очікувати підтасованих результатів виборів, масових народних протестів і жорсткої реакції на них з боку влади. Можна було і спрогнозувати невизнання подібних виборів і з боку Європейського Союзу, інших демократичних країн і навіть подальше введення санкцій, — упевнений Олег Белоколос. — Чи не було за гранню неможливого і прогнозування можливості звернення Мінська за підтримкою і всякої допомогою до свого найближчого військово-політичного союзника — Москви».
У підсумку, підкреслює експерт, Україна отримала поле нестабільності, тепер уже у своїх північних кордонів.
«Найсумніше, що після резонансного» вагнерівського «скандалу, Київ, здається, втратив всіляке вплив на хід подій, — продовжує Олег Белоколос. — На відміну від Литви та Польщі, наша влада так і не змогла (станом на кінець серпня) сформулювати власний підхід до білоруських подій».
Експерт прогнозує, що саме Білорусь стане справжнім тестом на зрілість для зовнішньої політики України на цьому етапі.
«Хотілося б, щоб Київ мав відповідну стратегію дій, що виходить за рамки анонсованої» заморозки контактів «. Бажано також мати і план на той випадок, якщо так званий російський» резерв зі співробітників правоохоронних органів «, оснащений» товарами з військторгу «, все-таки відправиться в Білорусь. Про що недавно писали практично всі ЗМІ, — підкреслює Олег Белоколос.- Тим більше, що взаємини з країнами, з якими «традиційно в силу географічної близькості великий обсяг відносин», знаходяться в центрі постійної уваги з боку Кремля».
На думку експерта, Києву треба усвідомлювати, що поразка білоруської опозиції означатиме реалізацію найгіршого сценарію з точки зору національних інтересів. Так, не слід забувати, що пункт 43 Воєнної доктрини Білорусі зокрема говорить: «Питання організації застосування військової сили Республікою Білорусь з метою забезпечення військової безпеки Союзної держави і його збройного захисту визначаються міжнародними договорами Республіки Білорусь, які укладено з Російською Федерацією, і вирішуються в складі регіонального угруповання військ (сил) Республіки Білорусь і Російської Федерації».
