На Бахмутському напрямку втрати росіян вбитими та пораненими сягають двох рот на добу — до 240 військових. Окупанти також зазнають величезних втрат у техніці та озброєннях.

Про це розповів начальник пресслужби 26-ї артилерійської бригади імені Романа Дашкевича, старший лейтенант Олег Калашніков сьогодні, 21 жовтня, в ефірі одного з українських медіа.

“Ми постійно знищуємо важку техніку, ті ж танки, ті ж “Сонцепьоки”, також знищуємо багато артилерійських установок як самохідні, яких поменшало, так і ствольну артилерію”, — розповів він.

Пресофіцер нагадав, що у вересні начальник пресслужби Східного угруповання військ Збройних сил України Ілля Євлаш повідомляв, що на Бахмутському напрямку противник має близько 270 танків, 150 ствольних артилерійських установок, 120 реактивних систем залпового вогню. На сьогодні артилерії та РСЗВ у росіян під Бахмутом залишилося близько 100 одиниць, набагато зменшилась і кількість бронетехніки.

“Ми можемо сьогодні говорити, що у них відчувається технічна некомплектація підрозділів бойовим озброєнням”, — констатував Калашніков.

Він також зазначив, що Бахмут виконував та продовжує виконувати функцію відтягування сил противника з інших напрямків. Свої втрати тут росіяни намагаються поповнювати, перекидаючи підрозділи з Лімано-Куп’янського напрямку, а також безпосередньо з території РФ. Крім того, під Бахмут росіяни кидають “Шторми-z”, що складаються з кримінальників, подібно до ПВК “Вагнер”.

“Все-таки вони знаходять свої резерви, які постійно сюди накидають. Але водночас ці резерви їм дуже потрібні були б на інших напрямах. Але ми їм не даємо їх там використати”, — наголосив офіцер.

Калашников також розповів, що судячи з перехоплень, рівень морально-психологічного стану в окупантів низький. Перший стимул воювати для мобілізованих — гроші, другий — побоювання кримінальної відповідальності. Ці стимули дещо ефективні до тих пір, поки мобілізовані не опиняються на першій лінії.

“На їхній моральний стан ще дуже сильно впливає відсутність ротації, погане постачання води й харчування та ставлення до них командирів. Ми можемо чути, як до них ставляться: їм прямим текстом кажуть, що ви витратний матеріал, одноразові й звідси не підете. Все разом, коли складається, вони розуміють, що стимулу внутрішнього вони не мають, а жити все-таки хочеться. І вже не той ступінь опору у них, який ми могли б спостерігати у справді професійно навченої армії, яка може здобувати якісь значні перемоги, що стимулюють війська”, — прокоментував Олег Калашніков.

Аналітик Олександр Коваленко припустив, що російське командування зосередиться на Авдіївці, як свого часу на Бахмуті. Проте й на цьому напрямку окупанти зазнають величезних втрат.

Було встановлено абсолютний добовий рекорд знищення особового складу російських окупантів — 1 380 осіб. Так само, були дуже високі показники знищеної російської техніки.

«Це все сумарний результат по всій зоні бойових дій, а не тільки однієї Авдіївки, але саме Авдіївка внесла основний відсоток до даних втрат окупантів», — зазначив аналітик.

Коваленко пояснив, що здавалося б, це вельми позитивні цифри, «але насправді насторожують, оскільки вони говорять про те, що командування окупантів не має наміру зупинятися і, як говорить їхній хворий історичний наратив – за ціною не постоять».

Експерт пояснив, що коли 7 жовтня розгорнувся наступ росіян, силами 1АК, а так само підрозділами 20-ї і 150-ї МСД 8-ї ОВА, то, здавалося б, після перших результатів цієї самогубної місії вони повинні були взяти паузу для відновлення боєздатності. Однак замість цього вони загнали під Авдіївку 21-у ОМСБр 2-й ОВА із зони відповідальності ГВ «Центр».

Він вважає, що це рішення командування російських окупантів вказувало на те, що «для них Авдіївка це фетиш мета і тиснути по флангах вони будуть продовжувати».