Колишня речниця президента України Юлія Мендель в програмі “Реальна політика з Євгеном Кисельовим” на телеканалі “Україна 24”, заявила, що президент Білорусі Олександр Лукашенко показав себе як дуже ненадійний партнер.
“Пан Лукашенко, щоб не говорити “самопроголошений президент”, як він уже відомий в українських медіа, показав себе як дуже ненадійний партнер. Домовленостей з Україною він не дотримувався, хоча клявся в дружбі та підтримці. Ось такий він — Олександр Лукашенко. Переговори або телефонний дзвінок, запевнення або розворот на 90 градусів. Слово — нічого не значуща пустушка. В одній з останніх розмов із Зеленським Лукашенко божився віддати “33 богатирів”, тобто “вагнерівців”, затриманих під Мінськом. Саме нам віддати, Україні, а не повернути Росії. Чи то пам’ять у Лукашенка ослабла настільки, що він забуває все відразу після розмови, чи то він занадто гнучкий в ухваленні рішень”, — сказала вона.
Мендель вважає, що Лукашенко вирішив не опиратися Росії.
“Політика багатьох робить гнучкими, скажете ви. Але справжній лідер повинен бути послідовним і твердим, не тільки широким жестом віддаючи накази омонівцям, котрі вчиняють свавілля. Невелика це справа — бути жорстким руками спецназу. Бути жорстким і відстояти незалежність своєї країни — це було б гідно захоплення, Олександре Григоровичу. Тільки, схоже, для Білорусі вже саме “було б”. Схоже, Лукашенко став першим лідером пострадянського простору, який вибрав найлегший шлях з Росією — не протистояти. Причому не тоді, коли відбувався розпад СРСР і країни ще не відчули смак свободи, а через 30 років незалежності, коли виросли ті покоління, які вимагають нового типу правління — демократичного, ціннісного, сучасного. Без брехні й тих самих кардинальних розворотів після клятвених обіцянок.
Багато пострадянських країн постраждали за свою зухвалість — не миритися з імперськими амбіціями Росії. Грузія, Молдова, Україна — найболючіші приклади. Але й інші пострадянські країни намагаються зберігати хоч якийсь рівень незалежності. Азербайджан послідовно нарощував потужності власного газовидобутку, щоб зістрибнути з російської газової голки. Уряд Казахстану жорстко реагує на територіальні претензії, які періодично висловлюють окремі російські політики”, — розповіла вона.
Мендель прогнозує, що Росія скоро поглине Білорусь, і на півночі від України з’явиться нова небезпека.
“Підписані Мінськом наміри гармонізувати майже всі сфери макроекономічної політики — податкове і митне законодавство, контроль над переміщенням товарів і транспорту — виглядають повною капітуляцією Білорусі. Можливо, ми побачимо незабаром перше справжнє поглинання Росією іншої пострадянської держави. Віддатися Росії, щоб захиститися від власного народу — ось вибір Лукашенка, який зображує безстрашність перед камерами власної пресслужби. Поведінка Лукашенка виглядає слабовольною і багато в чому безпорадною. А втім, для нашої країни його дії становлять реальну небезпеку. Незабаром на місці нейтрального донедавна сусіда на північ від кордону, до якого від Києва трохи більше 300 кілометрів, буде російське васальне князівство, а то і просто черговий суб’єкт Російської Федерації. І схоже, що домовлятися з Мінськом вже неможливо. Адже відомо, що брехливі обіцянки дратують більше, ніж відверті відмови”, — сказала вона.
Нагадаємо, 29 липня 2020 року влада Білорусі заявила про затримання недалеко від Мінська 33 найманців ПВК “Вагнер”. Вони нібито прибули, щоб дестабілізувати ситуацію під час виборів президента. Україна запросила Білорусь про екстрадицію найманців, однак Олександр Лукашенко видав “вагнерівців” Росії. 14 серпня генпрокуратура РФ оголосила, що 32 найманці, власники російських паспортів, повернулися до Росії. Ще один вагнерівець, який має білоруське громадянство, залишився в Білорусі, повідомляє “Україна 24”.
Володимир Зеленський заявив на брифінгу за підсумками зборів фракції “Слуга народу” в Трускавці, що не обізнаний про всі деталі операції з “вагнерівцями”, але про їх переміщення він знав, про що телефоном повідомив Олександру Лукашенку.
За словами Зеленського, коли в Білорусь заїхали бойовики, він про це повідомив Лукашенку, а також уточнив деякі деталі, відомі йому на той час. Лукашенко своєю чергою пообіцяв президенту України вивчити це питання і “зробити все можливе”.
