Нардеп Михайло Радуцький висловив обурення тим, що спікер у своїх останніх промовах на посаді голови Верховної Ради дорікав президенту офшорним скандалом. Натомість Радуцький натякнув на бізнесову таємницю самого Разумкова. Про це він заявив під час засідання Верховної Ради 7 жовтня.
«Ви звинуватили президента у не дуже приємній формі про офшори, забуваючи про те, що один з перших законів, який прийняла ця Верховна Рада – це був антиофшорний закон. І водночас ви жодного разу не згадали у своїх виступах про ломбарди. Ломбарди мало наживаються у нас на жебракуванні людей? У мене є здогадка, чому ви саме про ломбарди не згадуєте, але це на вашій совісті», – дорікнув Радуцький.
Зазначимо, в декларації Разумкова за 2019 рік, яку він подав у травні 2020 року, було вказано, що його дружина Юлія Чайка володіла компанією «Ломбард «Про100кредит» і ще трьома фірмами.
В історії з відставкою спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова ми спостерігаємо життєву проблему, яка дуже часто зустрічається в політиці. Коли один вважає, що йому як і раніше винні, а інший вважає, що він вже нікому нічого не винен. І тут можна зрозуміти обох, зазначає Андрій Золотарьов, політолог, керівник Центру “Третій сектор”
Дійсно, Разумков був одним із хедлайнерів “Слуги народу”. Прекрасно пам’ятаю, як він на всіх ефірах відбивався і віддувався за “Слуг” і справлявся з цією місією добре. З іншого боку, не будь Зеленського, Разумков точно продовжував би свою позапарламентську діяльність – консультував Кличка і займався ломбардами.
На мій погляд, до середини вересня ще можна було “на короткій нозі”, тет-а-тет вирішити всі питання й навіть врегулювати конфлікт між президентом і спікером. Зараз точка неповернення пройдена і Зеленський буде дотискати ситуацію.
Річ у тім, що конфлікт перейшов на особистісний рівень. З весни цього року Разумков демонстративно виступає як фрондер – спочатку просто як напівопозиціонер, а останнім часом це набуло вже форму тролінгу. Зеленського ця поведінка дратувала, і він особисто увійшов у цей конфлікт, хоча були застереження, що робити цього йому не варто. Тепер же, коли він вже вписався в цю ситуацію, відступати йому нікуди. Здати назад – продемонструвати слабкість. До того ж це буде й політичною помилкою.
Разумков теж все частіше робить помилки. Наприклад, йому варто було приїхати в Трускавець. Якби його не пустили, це був би мінус вже стороні президента. Але він не приїхав, а тут же розіслав листа зі спробою викликати депутатів “на килим”. І це – демонстрація слабкості в цій ситуації.
Зараз у Дмитра Разумкова два варіанти: або він йде і стає точкою збірки опозиції до Зеленського, але це менш імовірний варіант (і небажаний для Банкової), або – поповнює сонм збитих льотчиків української політики, позаяк може виявитися, що спікерське крісло було його єдиним політичним капіталом. Обидва ці сценарії існують незалежно від того, чи залишиться він у парламенті як позафракційний, або його зовсім підуть з Ради.
Нагадаємо, що Сьогодні, 7 жовтня, Верховна Рада з ініціативи фракції «Слуга народу» проголосувала за відставку Дмитра Разумкова з посади очільника парламенту. Таке рішення підтримали 284 парламентарів.
Як повідомлялося, трьом народним депутатам від «Слуги народу», які голосували проти відсторонення спікера Дмитра Разумкова та вважаються близькими до нього, надані гарантії, що їх не будуть намагатися позбавити депутатського мандата у разі виходу з фракції.
До слова, внесення питання відставки Дмитра Разумкова з посади голови Верховної Ради не підтримали шестеро нардепів «слуг народу».
