Станом на 5 листопада найтяжчі бої відбуваються за Бахмут, що на Донецькому напрямку. На тій ділянці фронту на боці ворога воюють не лише росіяни, але й найманці ПВК “Вагнер”.
Про це заявив радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко в ефірі телемарафону.
На Бахмутському напрямку “кладеться” просто страшна кількість росіян. Попри це, ворог безперервно атакує.
Насправді там найтяжчі бої, які зараз тривають. За Бахмут, в принципі, відповідає ПВК “Вагнер”,– зазначив Денисенко.
Це пов’язане з тим, що у росіян до оголошення часткової мобілізації критично не вистачало людей.
Голова Обласної військової адміністрації Павло Кириленко сказав, що фактично Донеччина та Бахмут – це єдиний напрямок, на якому окупанти намагаються наступати. Ситуація в районі Бахмута на Донеччині одна з найбільш напружених серед усіх ділянок фронту. Однак окупантам навряд вдасться прорвати оборону Збройних Сил України.
Що зараз відбувається на Донбасі
Як зазначив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий, на східному фронті окупанти ведуть штурмові агресивні дії, завдають ударів з усіх видів ствольної артилерії, РСЗВ, танків і мінометів. ЗСУ відповідають ударами з артилерії та авіації.
У Донецькій області йдуть важкі бої на Бахмутському та Авдіївському напрямках. Також складна ситуація зараз у районі Вугледара. Череватий розповів, що вже кілька днів тривають важкі бої біля населеного пункту Павлівка.
Вслід за Харківською областю українська армія почала звільняти Луганську. Ба більше, ЗСУ ведуть контрнаступ одночасно на двох напрямках, як на Сході, так і на Півдні.
Звільнення Лиману на початку жовтня позбавило росіян важливого транспортного вузла у Донецькій області.
Факти тижня поспілкувалися з відомими воєнними експертами та вивчили можливі ризики і військові сценарії подальших подій на фронті.
Північний фронт окупантів, які, всупереч військовій науці, намагалися створити красиву картинку для своїх генералів і не здавати території на тлі спроб анексії південно-східних областей України, посипався, як доміно.
Наразі російська армія контролює лише невелику частину Харківської області. Йдеться про ділянку біля кордонів з Росією, що розташована за річкою Оскіл. Після цих територій починається окупована Луганщина. І саме сюди, ймовірно, і буде направлений наступний удар українських воїнів.
Воєнний експерт Павло Лакійчук звертає увагу на місто Сватове, що є одним з важливих райцентрів Луганщини. Він вважає, що Сватове є частинкою саме того пазла, з якого може скластися велика картина подальшої деокупації!
– Ну, власне кажучи, Сватове – це ключ для наступу на північ Луганщини. Це степи, це не такі густонаселені райони, як на півдні Луганщини, там степи, вони мало укріплені противником, – пояснює експерт.
За його словами, це відкриє для українських воїнів наступ на інші рубежі.
– Вихід на оперативний простір, і там вже Старобільськ, Білокуракине, Новомосковськ, Марківка, і до самого кордону можна їх гнати. Сватове – це ключ. Через Сватове проходить тут і залізниця, яка йде на агломерацію Сєвєродонецька та автодороги на Куп’янськ, Сватове, Старобільськ, – пояснює Лакійчук.
Територія на схід від Сватового наче створена для швидких наступальних дій. Тактика України у подальшому контрнаступі – це швидкі прориви і створення постійних загроз нових оточень. ЗСУ можуть обходити вузли спротиву й накидувати зашморги на логістичні
шляхи окупантів. Хоча це і не буде легкою прогулянкою.
Водночас є й інший можливий напрямок – у бік Лисичанська та Сєвєродонецька. Шлях туди можна прокласти від нещодавно звільненого Лиману через поки що окуповану Кремінну.
Але ЗСУ мають вибір, додає інший воєнний експерт Роман Світан. Бо ця війна – війна вздовж доріг. Тому звідки саме росіянам очікувати удару на Луганщині – нехай залишиться для них загадкою.
– Сватове можна оточувати з двох боків. Рух із Куп’янська наших військ може також бути одним із кліщів, якими буде братися Сватове в оточення. Тому і на Луганському, і на Херсонському напрямку найближчими тижнями ми побачимо ось такий розвиток подій, – каже Роман Світан.
За даними Генштабу ЗСУ, за останній тиждень на Херсонському напрямку українські військові звільнили майже три десятки населених пунктів, але справа зовсім не в кількості, а в тому – де саме вони розташовані.
