Мабуть, не треба нагадувати, що Володимир Зеленський у квітні ініціював створення нового законопроєкту про деолігархізацію в Україні, адже навколо цього стільки баталій відбувається всі останні місяці. Президент пішов на таке протистояння, адже не хоче бути залежним.

Про це у програмі “Що це було?” з Сергієм Лещенком розповів політолог Володимир Фесенко. Саме бажання бути незалежним й призвело до появи законопроєкту.

За словами Фесенка, раніше в Україні олігархи домовлялися з представниками влади. Наприклад, вони пропонували підтримку, ефірний час на своїх телеканалах в обмін на “переваги” в економіці чи політиці.

Однак чинний президент на такі домовленості йти не хоче.

“Мені розповідали люди, які його знають, що однією з причин, чому він пішов на протистояння з олігархами, воно ж не одразу виникло – Зеленський не хоче бути залежним”, – наголошує Фесенко.

Втім, на думку Фесенка, для Зеленського ризиковано “воювати” одразу на всіх фронтах. Натомість примушувати олігархів до поступової здачі своїх позицій й атакувати їх з різних боків – це вже питання тактики.

Політолог додав, що зараз для президента важливо правильно обрати послідовну й системну тактику антиолігархічної боротьби.

До слова, вчора у Верховній Раді усунули протиріччя в законі про олігархів. З документа прибрали суперечливі моменти у трьох статтях.

Пропозицію комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки у трьох голосуваннях підтримали 249, 249 та 251 народний депутат відповідно. Трансляцію засідання парламенту вів телеканал “Рада”.

Внаслідок внесених змін вести реєстр олігархів буде Рада національної безпеки та оборони, а не Національне агентство із запобігання корупції.

Крім того, нардепи 252 голосами закликали спікера Руслана Стефанчука негайно підписати виправлений закон.

Нагадаємо, До парламенту законопроєкт про деолігархізацію вніс президент України Володимир Зеленський. Закон визначає олігархами осіб, які є учасниками політичного життя, мають значний вплив на ЗМІ, мають монополію на національному ринку і володіють активами, що перевищують один мільйон прожиткових мінімумів (близько 83 мільйонів доларів США).

Також закон передбачає створення реєстру олігархів. Внесеним до реєстру особам буде заборонено здійснювати внески на підтримку політичних партій чи бути покупцями у процесі приватизації об’єктів великої приватизації.

А вже 23 вересня у Верховній Раді під тиском президента Володимира Зеленського ухвалили закон “Про олігархів”, який фактично дозволяє главі держави “призначати” олігархів та обмежувати їхні права. Це сталося ще до отримання рекомендацій Венеціанської комісії, фактично порушуючи процедуру.

В результаті Україна стала першою країною світу, де боротися з олігархами вирішили не за допомогою антимонопольного комітету, незалежних судів та правоохоронних органів, а завдяки рішенню президента.

Дмитро Разумков, який на час ухвалення закону обіймав посаду Голови Верховної Ради, наголошує, що під час голосування за законопроєкт у другому читанні одночасно було враховано правки №396, №398, №406, які суперечать одна одній. Вони стосуються органу, який буде ухвалювати рішення про включення особи до Реєстру олігархів. Зокрема, поправка Разумкова передбачала, що таке рішення прийматиме незалежна комісія при НАЗК, а не РНБО.

Разумков також наполягає, що підписати документ має він.

Новопризначений Голова ВР Руслан Стефанчук каже, що не бачить у Регламенті ВР статті, яка визначає, що закон має підписувати виключно чинний на момент розгляду та ухвалення спікер.