Три роки тому на початку грудня в Києві по дахах ловили Міхеїла Саакашвілі. Тоді він, як лідер “Руху нових сил”, був в результаті затриманий правоохоронцями і поміщений в ізолятор СБУ. Міхо вирішив згадати про це.

Такими словами почали своє повідомлення в телеграм-каналі Klymenko Time,

Далі прямим текстом:

Так ось, інкримінували тоді грузинському експату ч 2. статті 256 КК України – (“Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності”) за задокументовану змову з Сергієм Курченко про фінансування акцій протесту в столиці. Найбільш популярна версія цієї історії при цьому – що Курченко пішов на змову з Саакашвілі спеціально, щоб потім його підставити. Безпринципності Саакашвілі, готового брати гроші з різних сторін, це, звичайно, не скасовує.

Дуже смішно було спостерігати, як відразу після опублікування інформації по Курченко через спини Саакашвілі на сцені тут же зникли парочка Лещенко та Найєм (а, ну і Заліщук, тому тріо). Найєм тоді написав пост в дусі “Міхо повинен пояснитись перед своєю командою”. Мовляв, “нє-нє, хлопці, я не з ним. Не в його команді і ніколи не був!”. Це була воістину потішна картина.

Але натовп був вірним Міхо. Весь процес затримання Саакашвілі, як і наступні судові розгляди супроводжувалися масовими акціями протесту. 5 грудня під час затримання Міхо його взагалі відбили у СБУ, що було просто нечуваним. Саакашвілі окопався в таборі протестувальників і був під їх захистом. Але “не витримала душа поета”. А вірніше – розпещена натура політика. Він вибрався з табору привести себе в порядок і був затриманий.

Ух, як кипіли після цього пристрасті! Українці в той період знайшли в екс-президенті Грузії одного з головних антагоністів Порошенко. А тому підтримували його своєю присутністю під судами, а також в мережі. Правда, після того, як його вибили в СІЗО, а потім і з країни – хвиля пішла на спад. “Прорив” кордону з Польщі ситуацію вже не виправив. А далі з’явився Зеленський, який об’єднав в собі набагато більше, ніж теза “антиПорошенко”. Час Міхо пройшов.

Насправді ще в 2017 ці події навколо Саакашвілі стали переломним моментом для влади Порошенко, а грузин отримав рекордний для себе рівень підтримки саме як “антиПорошенко”. Тактично Адміністрація президента тоді впоралася з цією кризою, але глобально Порошенко це вже не врятувало.

Чого ж варто реальна підтримка Саакашвілі саме як українського політика, а не просто ворога “гетьмана” – добре показали вибори в Раду, повз яку він зі своєю командою пролетів як фанера над Парижем.

Що зараз коїться? Краща аналогія з діями Саакашвілі в наші дні – це “всидіти на двох стільцях”.

Зовсім недавно Саакашвілі публічно і слізно попрощався з Україною. Мовляв, “пора мені рятувати Грузію”. Він хотів так забезпечити зростання рейтингу своєї політсили в Грузії. А в підсумку пролетів там і взагалі застряг тепер між двома політичними просторами. Але такий політичний пройдисвіт довго без діла сидіти не буде. Очевидно, що на зараз його посада глави Виконавчого комітету реформ і близько не відповідає його амбіціям і звичайно ж він розраховує на участь в більш серйозних політичних процесах України та Грузії. Читаємо новини – грантоїдських “ЛІГА”, очевидно, відпрацьовує темники і пише новини в дусі “Саакашвілі: Не дивлячись на прихід Зеленського, злодії залишаються безкарними, частина – при владі”. Пише новини на основі його постів по темі “ні про що”. Ми попереджали команду президента – повернути Міхо можна. Можна жахнуть з нього по Порошенку. Але з розумінням, що потім хтось жахне з Міхо по тобі.

Що стосується політичної долі Саакашвілі … Будемо лаконічні. Є чоловіки, які живуть на два будинки, а є спритні політики, які живуть на дві країни. Правда, в результаті “качалкою по голові” отримують і ті, і інші.

Відзначимо, що раніше ми повідомляли про те, що екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі написав у своєму телеграм-каналі про те, що думає про події трирічної давності.

Три роки тому я поплатився за те, що сказав в обличчя тодішньому президенту, що він – злодій. Я думаю, що в результаті боротьби багатьох людей, в тому числі людей, які разом зі мною відстоювали права Українців, Порошенко був замінений Зеленським. І я впевнений, що я не помилився. Але всі злодії, хто грабував до того, продовжують залишатися безкарними, а частина з них продовжують залишатися при владі.

Мені зовсім не хочеться ходити по дахах, мені там не сподобалося, але я буду боротися до тих пір, поки українська економіка не звільниться. Поки люди не почнуть себе почувати повноправними господарями у своїй країні, натомість купки не дуже талановитих, не надто освічених, але дуже нахабних і дуже безцеремонних людей.