США готові запровадити санкції до оточення глави Кремля Володимира Путіна, якщо Росія продовжить атаку на Україну. Сенат погоджує такий законопроєкт.

Але поки не погодив, тож Білий дім заспокоїв громадськість: “нищівний пакет санкцій” для економіки Росії адміністрація президента США може ввести й без схвалення у Конгресі.

Про це говорила під час брифінгу 4 лютого речниця Джо Байдена Джен Псакі.

Джен Псакі у розмові з журналістами наголосила, що Білий дім працює у тісному контакті з сенаторами щодо погодження нового пакету санкцій до оточення президента Росії Володимира Путіна. Мовиться про осіб, які впливають на рішення влади.

“Ми розробили конкретні санкційні пакети як для російських еліт, так і для членів їхніх сімей”,– заявила Псакі.

“Те, що поки новий законопроєкт не цілком узгодили, Білий дім не вважає проблемою. По-перше, як сказала речниця Байдена, введення санкцій – це не необхідна процедура. По-друге, пакет економічних обмежень у бік Росії, який не потрібно схвалювати у Конгресі, давно готовий.

Ми вже підготували нищівний пакет санкцій – економічних санкцій, які матимуть величезний вплив на російську економіку. Це не вимагає дій Конгресу, але ми, звичайно, тісно з ними співпрацюємо”,– запевнила Джен Псакі.

Раніше також стверджувалось, що вторгнення Росії до України матиме фатальні наслідки для російської економіки. Про це заявили прем’єр-міністри Естонії, Литви та Латвії.

Напередодні вони зустрілися у Ризі, щоб обговорити спільні кроки щодо протидії російській агресії.

“Оскільки ми є частиною НАТО, це робить нашу ситуацію безпечнішою. ​​Ми єдині в тому, що НАТО необхідно посилити свою присутність у східному крилі… Ми дуже стурбовані зростальною присутністю російських військ біля кордону з Україною. Важливо підтримувати Україну не лише на словах, але і на справі”, — сказав прем’єр Латвії Кріш’яніс Каріньш.

Також ішлося про те, як не допустити газового шантажу Європи з боку Кремля.

“Наші інститути та енергетичні компанії тісно співпрацюють один з одним, щоб підготуватися до несподіванок, які відбудуться, якщо постачання газу буде використано як засіб тиску на ЄС”, — наголосила прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте.

Тим часом в Україні, зауважимо, наполягають, що антиросійські санкції мають бути превентивними, а не введеними за фактом нової агресії. 

“Що таке “санкції після” (ймовірного нападу з боку РФ – ред.)? Для кого вони адресовані? Для чого? Для України? Вибачте, на жаль, ні. Я не знаю, що буде потім. Потім буде повномасштабна війна, якщо так, як всі говорять? То навіщо нам санкції потім? Йдеться про санкції точно не для нашої держави. Це говорить про стримування повномасштабної агресії у бік Європейського Союзу, але це не можна робити за рахунок нашої держави. Так не можна! У нас 15 тисяч (громадян) загинуло, а багато країн світу обговорюють “санкції після”. Я вважаю, що це нечесно”, – заявляв Володимир Зеленський на зустрічі з іноземними ЗМІ.

Дмитро Кулеба переконаний, що в США та ЄС поки немає політичної волі запровадити санкції проти Росії вже зараз. Хоч Москва на новий пакет обмежень “вже заробила”.

Міністр закордонних справ зауважив, що превентивні санкції можна було б запровадити. Наприклад, за примусову паспортизацію на окупованому Донбасі.

Українські дипломати працюють, аби міжнародні партнери вдались до попереджувальних санкцій, не чекаючи нової агресії з боку Росії. Сигнали від Заходу вже є. Кулеба вважає, що шлях до санкцій на 90% пройдений.

“Залишилось 10, може, найважчих відсотків, але це 10 відсотків”, – запевнив міністр в ефірі “Право на владу”.