Путін заявив про надання Лукашенко кредиту в 1,5 мільярда доларів: які наслідки поглинання РБ Путіним для України? Відповідь на це та інші важливі геополітичні питання дає Юрій Бутусов у своєму Фейсбук.

1. Лукашенко не поступиться тиску й авіаційній блокаді, продовжить репресії проти всіх інодумців, розрив Білорусі від демократичного світу буде зростати. Лукашенко буде сидіти поки Путін не вирішить його замінити. Янукович за розрив євроінтеграції отримав 3 мільярди доларів від Путіна в цінних паперах. Диктаторська премія від Кремля.


2. Мінімум рік Росія буде повністю поглинута підготовкою фактичної анексії, і ймовірність широкомасштабних бойових дій в Україні стає на цей період малоймовірною. Ведмідь буде перетравлювати черговий шматок.
3. Зростає навантаження на бюджет РФ. 1,5 мільярда – це далеко не повний обсяг витрат. У сукупності з дотуванням багатьох регіонів РФ і окупованих Криму, Придністров’я, Абхазії, Осетії, воєн на Донбасі, в Сирії, Африці, це обмежує ресурс РФ для власної модернізації. Що для нас позитив.
4. Росія все далі йде на шляху конфронтації з Заходом, і це створює для нас не тільки ризики, але й формує також величезні можливості. В умовах наростання загрози, ми могли б нарешті почати структурні реформи, і отримати значно більшу підтримку Заходу. Для цього Україні потрібна нова зовнішньополітична стратегія інтеграції в ЄС і НАТО, яку можна було б лобіювати як план отримання безвізового режиму.
5. Україна повинна готуватися до повного розриву всіх видів залежності від Росії й Білорусі. Перш за все – відмовитися від усіх видів поставок палива, сировини, як це робить Польща.
6. Пора припинити порожні розмови про мир – поглинання Білорусі показує, що ніякого миру Путін Україні не надасть. Путін інвестує кошти країни-бензоколонки під час війни й конфліктів, і мир в Україні йому не потрібен – необхідно заморожування конфлікту за зразком Придністров’я, щоб зберігати важелі дестабілізації України на довгий час. Нам потрібна військова доктрина, яка буде спрямована на досягнення перемоги в “замороженому конфлікті”, таких ситуацій чимало, і найяскравіша стратегія, яка реалізовувалася 26 років – це Нагорний Карабах.