Сьогодні стало відомо, що через злив щодо “вагнерівців” Україну можуть не взяти до НАТО. Оскільки за словами Давида Арахамії, тепер західні партнери кажуть, що Україна – “дірява” країна. Все це, за словами політика через те, що журналістка Яніна Соколова, яка випускає власну програму для олігархічного каналу Порошенка – публікує у відкритий доступ секретні документи щодо так званої спецоперації із затримання “вагнерівців”.
“Якого бісу всі тут, включаючи мене, обговорюють секретну спецоперацію Головного управління розвідки Міноборони України? Цих операцій, насправді різного роду – їх сотні. Про них ніхто не знає. Якісь успішні, якісь відбуваються із жертвами, десь зриваються операції. Тепер відбувається злив даних, “порохоботка” Яніна Соколова викладає найбільший злив секретної інформації під грифом “цілком секретно” в історії України. Тепер, що відбувається. П’ять років наша країна прагнула до статусу розширеного партнера НАТО. Цей статус дає нам найцінніший ресурс як воюючій країні – доступ до розвідданих країн НАТО. А зараз, у період можливої агресії Росії, внутрішніми каналами нам кажуть: “Ми відключимо вам цей доступ. Ви – дірява країна. Все це поширюєте направо і наліво, документи викладаєте”, – про це заявив голова провладної фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в ефірі токшоу “Право на владу” на телеканалі “1+1”.
Отже, за словами Арахамії, Україна не може домовитися з НАТО про обмін розвідданими саме через регулярні витоки секретної інформації. Мовляв, як з Україною можна ділитися секретною інформацією, якщо вона потім опиняється у журналістів, які викладають це все у вільний доступ.
Щобільше свій коментар на цю ситуацію дав і спікер української делегації у ТКГ Олексій Арестович.
“Обидва документи, викладені Яніною Соколовою – з грифом «цілком таємно».
Причому копію другого документа, схоже, зроблено до його офіційної реєстрації у діловодстві.
Тобто хтось зробив копію (!!!) цілком секретного документа.
Це можливо лише у двох випадках:
– він ворог і робив це системно (на користь кого?),
– він одразу готував їх для подальшого використання у медійній сфері, заздалегідь.
У будь-якому випадку – це дія, що має ознаки тяжкого злочину проти національної безпеки.
Наразі справа за правоохоронними органами.
Тим, хто це зробив, було б краще справді застрелитися. Це вже не фігура мови.
Тепер наше суспільство теж має оцінити такі речі.
Чи в його інтересах заохочувати витік цілком секретних документів з розвідки держави, що воює, – яким би це не було способом?
І хотілося б оцінки журналістської спільноти – щодо подібних дій журналістів:
– за детальне розкриття задуму секретної операції (методи, способи, ресурси) + залучених конфіденційних осіб та їх ролі (що дозволяє росіянам трохи попрацювати для їх ідентифікації та затримання/ліквідації) Соколова може отримати…. зірку «Героя РФ».
Якщо ми нормальне суспільство, зацікавлене у своєму виживанні, залишається один варіант: усіх, хто крутить цю історію у такий спосіб, викидаючи таємні документи, – зв’язати та втопити.
За законом, звісно.
Ось зараз і перевіримо – чого ми всі варті.
Найголовніше, якщо оцінювати це як «журналістський обов’язок»:
– що мали показати ці документи?
– Чого ми ще не знаємо? Позивні агентів? Їхнє місце розташування? Хронологію операції?
Яка така “суспільно важлива мета” переслідується публікацією цих документів?
Яніна навіть уявлення не має, як підло і небезпечно вона вчинила.
Стосовно цієї самої української розвідки, яку взялася захищати.
Просто тому, що не розуміється на специфіці.
Але той, хто це злив – точно знає.
А тепер слово за СБУ/ДБР.
І тут все просто – компетентні структури (ГУР, СБУ, ДБР, ГПУ) мають підтвердити чи спростувати справжність документів.
Якщо справжні, то це кримінальна справа за розголошення державної таємниці, що може призвести до тяжких наслідків.
Якщо фейк, то оголосити про це і тоді Яніна нехай намагається пояснити свої мотиви, коли ухвалювала рішення взяти цю інформацію та опублікувати.
Ці мотиви тим більше цікаві, що в опублікованих документах немає жодного слова про причини та порядок ухвалення рішення про скасування/перенесення операції. Згадується лише те, що вже неодноразово та відкрито згадувалося.
Тобто, жодного факту зливу інформації під час або після наради в ВП тоді в опублікованих Яниною документах не міститься.
А ось все, що міститься – виглядає дуже конфіденційно”, – написав на своїй сторінці у фейсбук Олексій Арестович.