В Україні закон про державну таємницю діє з 1994 року і відтоді не змінювався. У парламенті вважають деякі норми вже застарілими і почали розробляти нову версію документа. Зокрема, хочуть запровадити простіший механізм розсекречення інформації та зробити більш жорстким допуск нардепів до державної таємниці.
У коментарі OBOZREVATEL керівник робочої групи щодо розроблення документа, нардеп від “Слуги народу” Федір Веніславський відповів на головні запитання щодо нового законопроєкту, який скоро представлять Верховній Раді. Далі – пряма мова члена комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Про що нова редакція закону?
Було одностайно ухвалено рішення, що це буде новий закон, який матиме назву “Про безпеку класифікованої інформації”. Це відповідає стандартам НАТО, будуть різні рівні інформації і її безпеки. Охоплюється та інформація, яка має державну таємницю, та інформація з грифом “для службового користування”. У цьому законопроєкті враховано сучасні західні стандарти, передбачено утворення Офісу безпеки, мабуть, це буде СБУ.
Яку інформацію віднесуть до державної таємниці?
Ми переглядаємо критерії, які дозволяють або не дозволяють віднести ту чи іншу інформацію до державної таємниці. Процеси будуть такі, що значна частина інформації, яка становить державну таємницю, буде віднесена до інформації меншого рівня правового захисту. До сучасного аналогу ДСК (для службового користування). Окрім того, будуть передбачені більш прості механізми розсекречення інформації, також будуть скорочені строки, на які присвоюється гриф “державна таємниця”. Якщо цей строк сплине і не буде потреби для продовження терміну засекречення, то інформація розсекречуватиметься без рішення додаткових органів. Буде проведена ревізія.
Чи зміниться коло осіб, які мають доступ до держтаємниці?
Буде передбачено допуск і доступ до інформації. Видаватимуться сертифікати, які передбачають найвищий рівень доступу і допуску. Вони будуть дійсні і для нижчих рівнів, не треба буде щоразу отримувати цей сертифікат. Перелік осіб – це також одна із проблем. Наприклад, керівники нинішніх держпідприємств деколи стикаються з проблемою, що не мають допуску до держтаємниці. Це питання, які ми обговорюємо.
Якою інформацією зможуть володіти народні депутати?
Наразі всі народні депутати мають право на допуск до держтаємниці, лише потрібно його оформити шляхом підписання відповідних документів. Але нардепи не проходять жодної перевірки. І навіть депутати, які симпатизують на цей конкретний час країні-агресору, Російській Федерації, вони, лише формально підписавши зобов’язання про нерозголошення, отримують допуск. Наскільки це відповідає інтересам нацбезпеки – це одне з питань. У цьому законопроєкті ми передбачаємо, що має бути більш жорстка процедура допуску нардепів і можливості перевірки.
Який орган відповідатиме за безпеку інформації?
Спроможності і організаційні, і правові, і людські є тільки в СБУ. Ба більше, в багатьох країнах НАТО саме орган, який займається контррозвідувальним захистом, займається і безпекою класифікованої інформації. Тому що насамперед така інформація цікавить недружні для нас спецслужби. І ще одна проблема – це розмежування повноважень СБУ і Держспецзв’язку щодо того, як гарантуватиметься безпека інформації в інформаційних телекомунікаційних мережах. Це буде зона відповідальності Держспецзв’язку.
Чи передбачається зміна покарання за розголошення держтаємниці?
Ми зараз говоримо, що відповідальність, передбачена цим законом, полягає в тому, що будуть анульовані сертифікати про доступ і допуск. А про кримінальну відповідальність, то ми не передбачаємо змін до Кримінального кодексу. Якщо буде необхідність – це треба робити окремим законом.