Україна повинна поставити перед міжнародним співтовариством питання про виключення Росії з ОБСЄ через недотримання Кремлем домовленостей щодо недоторканності кордонів в Європі.

Таку думку висловив в ефірі ObozTV військовий дипломат Петро Гаращук, коментуючи анексію Криму Росією.

"Путін вирішує питання щодо відправки військовослужбовців і зміни кордонів у світі, незважаючи на підпис у Гельсінкі, а коли розпався Радянський Союз, по лінії ОБСЄ був підпис Росії, що кордони в Європі є недоторканними. Зараз Крим де-факто відійшов до РФ. Де-юре це українська територія. Ми ніколи не можемо погодитися, що Крим у нас анексований. Крим – наша територія де-юре, тому що є відповідні документи, на які наплювала РФ", – заявив дипломат.

Як пояснив Гаращук, існує поняття дипломатії і наступальної дипломатії: "Або ми захищаємося і вважаємо себе десь на задвірках, і тоді нас світ поважати не буде. Але нам треба проводити наступальну дипломатію, вимагати…"

"Чому ніхто не поставив питання щодо призупинення членства Росії в ОБСЄ? Вона підписала, не виконує, значить її треба прибрати. Буде це зроблено чи ні – нам треба ставити питання, у нас війна, щодня проливається кров", – зазначив він.

Варто зазначити, що додаткові санкції проти Росії обговорили у Польщі президенти Петро Порошенко, Анджей Дуда та Даля Грібаускайте під час робочої зустрічі.

Так, президент Литви Грібаускайте акцентувала увагу на введенні додаткових санкцій проти Росії за агресію у Керченській протоці

Грібаускайте також зазначила, що введення додаткових санкцій має на меті показати Росії, що Європейський Союз не підтримує її агресії щодо України. Також підтримуючи Україну у питанні безпеки, вони намагаються зробити безпечним увесь балтійський регіон.

У своєму виступі литовський президент зазначила, що у разі продовження агресії щодо України, тиск на Росії тільки збільшуватиметься.

Раніше стало відомо, що посли країн Євросоюзу продовжили персональні санкції проти РФ. Санкції було продовжено через агресію Росії щодо України ще на півроку. Персональні санкції продовжено стосовно 163 осіб та 44 суб'єктів. Також до санкційного списку буде включено восьмеро осіб через агресію на Азові.