Щоб уникнути відставки одіозні бюрократи шукають юридичні шпарини в законі «Про очищення влади» та використовують «високі зв’язки»

З моменту початку люстрації в Україні минуло вже півтора місяці. Однак, очищення влади в деяких її коридорах проходить дуже повільно.

Зокрема, в судовій системі процес звільнення недобросовісних суддів практично зупинився.

Що пов"язано, як з недосконалістю процедури люстрації, так і з небажанням самих суддів залишати нагріті кабінети й заповнені хабарами робочі сейфи. Також помітний саботаж очищення влади і на інших напрямках. 

1. Ярослав Романюк – голова Верховного Суду України.

Саме з його ініціативи ВАСУ звернувся 17 листопада до колег з Конституційного Суду з проханням дати оцінку окремим нормам закону "Про очищення влади".  Зокрема, Романюк та його соратники засумнівалися в законності обов"язкового звільнення всіх суддів, які так чи інакше мали стосунок до кримінальних проваджень та процесів проти учасників Євромайдану.

2. Микола Герасим"юк – чинний перший заступник Генпрокурора України.

До підвищення в ГПУ права рука Віталія Яреми працював прокурором Києва, а перед цим – заступником голови Державної виконавчої служби (2012-2014), яка в часи правління Януковича систематично порушувала права громадян на мирні зібрання. Відтак перебування такого кадра на високій посаді суперечить логіці проведення люстрації у вітчизняній системі влади. 

3. Микола Голомша – колишній перший заступник Генпрокурора.

Чиновник був звільнений відповідно до закону "Про очищення влади" наприкінці жовтня. Однак, нещодавно він оскаржив свою відставку в суді. Швидше за все Голомша прагне відновитися на посаді лише заради того, щоб тут же подати у відставку за власним бажанням. Так він зможе отримати всі соціальні виплати, які належать прокурорам по закону. 

4. Олександр Терещук – начальник управління МВС в Києві.

До призначення в столицю останньою посадою Терещука було крісло керівника ГУ МВС у Волинській області, з якого він пішов сам лише 24 лютого, тобто через 4 дні після розстрілу Небесної сотні. До цього ж він справно виконував усі накази екс-міністра Віталія Захарченка, в тому числі і по відправці місцевих бійців "Беркуту" для придушення мирних протестів на Євромайдані. 

5. Сергій Вовк – суддя Печерського суду Києва.

Отримав загальну "популярність" завдяки процесу над екс-міністром внутрішніх справ, а нині лідером "Блоку Петра Порошенка" Юрієм Луценко. Сам Вовк подавати у відставку не поспішає, а звільнити його в обхід Вищої ради юстиції, яка наразі не працює, нереально. 

6. Віктор Татьков – колишній глава Вищого господарського суду України, а сьогодні рядовий суддя цієї установи.

Татькова разом з його найближчим соратником і колегою Артуром Ємельяновим називають батьками досі працюючої корупційної системи, яка охоплює всю вертикаль господарських судів України. Позбавити їх займаних посад, через непрацюючу Вищу раду юстиції, також неможливо.

7.  Валерія Лутковська – уповноважена Верховної Ради з прав людини.

Формально, сестра дружини колишнього міністра юстиції Олександра Лавриновича – Лутковська не підпадає під закон про очищення влади. Однак, зважаючи на її пасивну позицію щодо порушення прав мирних демонстрантів під час подій Євромайдану, в тому числі і тих, які зазнали фізичних тортур з боку міліції, Лутковська не має морального права залишатися на посаді омбудсмена. 

8. Те ж саме стосується і Олександра Лук"янченка – мера Донецька.

Де-факто, він не виконує свої обов"язки, оскільки втік з рідного міста до Києва ще влітку. Але де-юре його не можна звільнити, а сам він у відставку не поспішає. Позбавити його крісла мера може або міська рада Донецька, яка також розбіглася з початком активних бойових дій, або місцевий референдум. Але очевидно, що провести таке опитування зараз також неможливо. 

9. Петро Литвин – брат колишнього голови парламенту та командувач 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройсних сил України.

Перебуває на посаді з травня 2012 року. Командував військами сектору "Д" під час оточення наших солдат під Іловайськом. За даними заступника голови Дніпропетровської ОДА Геннадія Корбана та командира добровольчого батальйону "Діпро-1" Юрія Берези Литвин втік з під Іловайська, кинувши свої війська напризволяще. Однак, Генпрокуратура, яка займалася розслідуванням цієї трагедії, вирішила не турбувати Литвина неприємними допитами.

10. Андрій Жовнер – начальник Управління моніторингу корупціогенних чинників секретаріату Кабінету міністрів України.

Перед призначенням на цю посаду в липні – чотири роки очолював управління загального нагляду Генпрокуратури. Його називають протеже колишнього Генпрокурора Віктора Пшонки та його зама Віталія Білоуса. Цікаво, що у своїй офіційні довідці Жовнер вилучив дані про строки перебування на попередній посаді в ГПУ.

 

Читай найсвіжіші новини про Львів

 

за матеріалами: Еспесо. ТВ