Рік, що минає, був доленосним і важким не тільки для України. Рік змінив глобальний порядок усього світу – від Дебальцевого до Сирії, Африки та США, трагедії в Азії. І всі вони змінили світоустрій, змусивши політику рухатися в нових напрямках.
Вони додали нового значення проблемам, яких, здавалося б, не помічали раніше, і змусили взятися за їх вирішення
Je suis Charlie
Перший теракт 2015 р. стався в редакції сатиричного журналу в Парижі. Порівняно з іншими трагедіями року жертв було небагато: загинули 12 людей, поранено ще 11. Відповідальність за смерть карикатуристів взяли на себе "Аль-Каїда" та ІДІЛ. Протягом наступних двох днів ісламісти здійснили ще кілька терактів у Франції, але саме кривава бійня в редакції, яку бойовики оголосили помстою за глузування над пророком Мухаммедом, викликала бурхливу реакцію світових політиків.
Через 4 дні, 11 січня, світові лідери вийшли в Парижі на Марш Республіки – пам'ятна хода, присвячена жертвам терактів. Вони пройшли вулицями французької столиці разом з французами.
Наслідки цього теракту можна назвати передумовами наступного, який струсне світ у листопаді. Він був, радше, про свободу Європи, про цінності Франції як республіки і прославив французький карикатурний тижневик на весь світ, розділивши його на тих, хто розуміє, що вбивати за малюнки не можна, і тих, хто дозволяв собі вигуки: "Мерзенна газетка, вона того заслужила!".
Поле битви – Донбас
Наприкінці січня світ заворожено стежив за трагедією навколо донецького аеропорту, за тим, як українські військовики тримали оборону і відступали зі зруйнованого терміналу. Але ці події були героїчною сагою, яка не мала настільки великих наслідків, як події в Дебальцевому.
"Дебальцевський котел: є він чи його немає?" – питання, що посіло уми і серця не тільки українців. Саме це питання було рефреном доленосної ночі з 11 на 12 лютого, коли президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і президент РФ Володимир Путін домовились про "Мінськ-2".
Бойовики не припинили обстрілів Дебальцевого й після настання "перемир'я", по місту стріляли, допоки всі українські військовики не вийшли звідти. Як і у випадку з котлом в Іловайську, дані про жертви відрізняються в сотні разів. На засіданні Радбезу ООН, яке проходило 7 березня, представник США Саманта Пауер заявила про 500 тільки цивільних жертв.
Але саме ця сторінка не тільки створила чіткі і зрозумілі умови продовження та зняття санкцій з Росії, але й стала поштовхом для низки розслідувань західних журналістів, які шукали відповідь на питання: чи брали в оточенні Дебальцевого участь російські вояки. Результати цих розслідувань, можна сказати, увімкнули маховик західної пропаганди, який поки що лише розганяється.
Так, розслідування групи Billingcat по стопах солдата з Бурятії і про його дії в Україні стало лише першим кроком у низці нових розслідувань, які давали і дають чітку відповідь людям в усьому світі – російські військовики на Донбасі є.
Кенійська трагедія
В університеті кенійського міста Гарісса 2 квітня кілька десятків людей захопили в заручники близько 500 студентів і викладачів. Після початку штурму будівлі терористи привели в дію кілька вибухових пристроїв. Теракт забрав життя 148 осіб.
Далека Африка не перше десятиліття потерпає від свавілля ісламістських угруповань. Безперервний терор у цілому ряді країн впливає на економіку всього регіону. На сході континенту "розсадником" насильства по праву вважається Сомалі – розгул піратства, з яким вже кілька років борються флотилії провідних країн світу, і насамперед Китай та Індія. Цей "розсадник" підкріплюється цілою мережею тренувальних таборів радикального ісламістського угруповання "Аш-Шабаб".
Другим оплотом насильства в регіоні вважається північний схід Нігерії і південний захід Чада, де населення тероризує угрупування "Боко Харам", яке регулярно захоплює населення сіл, проводить рейди і здійснює теракти в країнах регіону.
Після цілого ряду атак Африканський Союз серйозно взявся за створення об'єднаних сил по боротьбі з терористами. Поки було проведено кілька спецоперацій, запрошено допомогу США, особливо в Сомалі, але це можна назвати першими кроками в тому, щоб світ звернув свій погляд на африканський континент.
Мігранти в Європі: тернистий шлях, холодний прийом
З жорстокістю боїв у Сирії та захопленням терористами ІДІЛ все нових міст, поки урядові війська воювали з опозицією, підтримуваною США, а курди намагалися будувати свою державність у протистоянні з Туреччиною та ІДІЛ, потік біженців з країни збільшувався з кожним днем. За деякими оцінками за 2015 р. із Сирії до Європи приїхали майже 1,5 млн осіб.
Шлях мігрантів лежить через Середземне море, яке забрало вже не одне життя. 14 квітня Старий світ сколихнула новина про судно з мігрантами, яке зазнало лиха, а на його борту було приблизно 550 осіб. 400 з них потонули. За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Середземне море цьогоріч забрало життя майже 3,5 тис. мігрантів. Світлина ж потонулого трирічного хлопчика на узбережжі Греції стала символом для європейців, які почали було вирішувати проблему мігрантів.
Так, берегова охорона Італії та Греції почала нести посилену охорону, кількість врятованих життів збільшилася, але й потік мігрантів наростав, створюючи нові проблеми. Греція, що загрузла в кризі, не справлялася і не справляється з потоком мігрантів, а ті прагнуть потрапити до Німеччини і Скандинавії, де перебувають їхні влаштовані родичі, і допомога вища, ніж у країнах, через які пролягає їхній шлях.
Але ані Угорщина, ані Словаччина, ані Австрія не в захваті від такого потужного потоку, і на карті Європи, яка ще кілька років тому пишалася відкритими кордонами і прагнула зробити їх більш прозорими, почали рости стіни.
У підсумку ряд трагедій, мітингів, маніфестацій змусив уряд ЄС виробити політику розселення біженців, залучити до вирішення проблеми США і Канаду, виділити додаткове фінансування на допомогу в інтеграції вихідців з арабських країн. Але в Середземному морі продовжують тонути люди, що біжать від ІДІЛ, в Сирії триває війна, а стіни в Європі будуються прискореними темпами.
Землетрус в Непалі
Винуватцем наймасштабнішої трагедії минулого року стала сама планета. Землетрус в Непалі забрав життя майже 8,5 тис. осіб. Але крім тисяч смертей, людство втратило також ряд древніх храмів і пам'ятників, які були занесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, адже долина Катманду – одна з колисок культури Гімалаїв. Повністю зруйновано вежу Джарахара висотою 61 м, яка поховала під своїми руїнами близько 200 осіб. Зруйновано також пам'ятники в місті Патар – храми і замки XVII ст., серйозно пошкоджено й площу перед королівським палацом у Катманду. Будівлі там датовані початком XV ст., на них збереглися прекрасні зразки живопису неварских художників і ремісників – історичного населення долини Катманду.
Частково зруйновано і знаменитий Мавп'ячий храм (Сваямбунатх) – архітектурний комплекс, заснований в V ст., а найдавніший будинок, вік якого визначено, датований VII ст.
Ця цілком природна подія змусила цілий ряд країн переглянути власні інструкції з реагування на катастрофи за кордоном і порятунок своїх громадян. У тому числі Україну, адже епопея з евакуацією наших співгромадян коштувала тоді голові ДержНС Зоряну Шкіряку посади.
Український літак Іл-76 вилетів до Катманду для евакуації українців. Як повідомляли джерела, на початку шляху дозволу на посадку в аеропорту Катманду в українського літака не було. До того ж, як з'ясувалося, під час посадки в Делі на борту виявили несправність. Команда чекала, поки з України в Делі доставлять потрібні комплектуючі. Деталі дипломатичною поштою везли до Делі двічі, потім літак вилетів до Непалу, але не отримав дозволу на посадку через великі габарити і був змушений повернутися в Делі. Під час посадки у нього пробило колесо.
У підсумку через тиждень літак евакуював 76 українців і 11 іноземців із понад 200 наших співгромадян, які перебували в Непалі в день трагедії.
Криваве падіння Пальміри
До середини травня бойовики ІДІЛ могли похвалитися успіхами на багатьох фронтах, зокрема, вони встановили контроль над древнім містом Пальмірою. Попередні масові страти, здійснювані ісламістами, які вони викладали в мережу, не шокували настільки сильно, як масова страта в історичному районі міста 400 осіб, у тому числі дітей і жінок, яка сталася 24 травня. Часто жертвами ісламістів стають християни і представники інших конфесій. Також ісламісти не гребують розправами і над мусульманами, якщо ті "не дотримувалися законів шаріату".
Жахи, що відбуваються в Пальмірі, один за одним спливали в пресі: масові страти в амфітеатрах за участю підлітків, руйнування стародавніх архітектурних споруд (Тріумфальної арки і візантійських статуй), а також вбивство відомого археолога зі світовим ім'ям – 82-річного Хеледа Асада.
Звірства, які чинили бойовики-ісламісти на гребені своїх успіхів, ще дужче зміцнили коаліцію проти них, в якій вже 34 країни. Вони ж стали формальним приводом і для Росії вступити в боротьбу на Близькому Сході, щоб захистити від бойовиків проасадівські сили.
Цьогоріч до ІДІЛ приєдналися і визнали її прагнення створити халіфат цілий ряд екстремістських рухів ісламського світу. Йдучи від впливу "Аль-Каїди", яка слабшає, вони знаходять нових координаторів, і така концентрація в одному русі не може не турбувати. Про об'єднання з ІДІЛ заявили африканські "Аш-Шабаб" і "Боко Харам". Частина підрозділів пакистанських талібів також виявили бажання розділити ідеологію ІДІЛ і воювати під їхніми прапорами в Пакистані, єгипетська організація "Ансар Бейт аль-Макдіс" також приєдналася до ІДІЛ, чим поширила вплив терористичної організації на Синай. Крім того, під прапорами ІДІЛ опинилася і частина Лівії, де бойовики контролюють порт Сирт і звідки проникають до Тунісу, де здійснили низку терактів.
Рік, що минає, можна назвати досить вдалим для ісламістських бойовиків. Незважаючи на втрати частини територій наприкінці 2015 р., їм вдалося розширити свій вплив, розкидавши власні осередки у різних куточках арабського і африканського світу.
Теракт в Сусе – небезпечний туризм
Минулий рік став провальним для основних туристичних напрямів арабського світу. Теракт на пляжі одного з готелів міста Сус в Тунісі 26 червня забрав життя 38 людей, серед яких і українка, яка жила в Бельгії. Ще 39 людей були поранені.
Після цього теракту надзвичайний стан в країні ввели на два місяці, спецслужби Тунісу посилили патрулювання кордону з Лівією, а пізніше і зовсім вирішили звести там стіну. А Туніс з популярного серед європейців курорту перейшов у розряд небезпечних країн з високим ризиком терористичної загрози.
Трагедія в Мецці
Під час традиційного хаджу в Мекку 11 вересня у давці загинули понад 2 тис. людей. Це стало найбільшою трагедією у священному для мусульман мечеті в долині Міна.
Ця трагедія не була викликана чиїмось злим умислом, але провину поклали на власті міста та Саудівської Аравії за неналежну організацію процесу.
У підсумку саудівські власті ввели ряд нововведень в організацію процесу. У мусульманському ж світі думки про смерть людей розділилися, і навіть глава Чеченської Республіки Рамзан Кадиров заявив, що смерть цих людей була "щасливою", оскільки вони померли "у святому для мусульман місці".
Катастрофа на Синаї
Катастрофа російського літака над Синайським півостровом 31 жовтня стало відповіддю бойовиків ІДІЛ на дії Росії на Близькому Сході. Це сталося через місяць після перших ударів російських ВПС по території Сирії. Під час катастрофи загинули 224 людини, в тому числі 4 громадянина України.
Довгий час не знаходилося підтвердження фактам теракту. Російські власті заперечували таку можливість, але все ж 17 листопада у ФСБ РФ визнали, що причиною трагедії став теракт.
\
Крім того, що ця трагедія змусила багатьох туристів відмовитися від поїздок до єгипетського Шарм-ель-Шейху, чим завдала збитків туристичному регіону, так вона ще й дала змогу Росії помститися за подію бойовикам ІДІЛ. Тепер спецоперація стала не просто підтримкою уряду Башара Асада, проти якого виступають члени іншої коаліції по боротьбі з ІДІЛ, але й зробила проблему ІДІЛ проблемою держави Росія, громадян якої було вбито членами організації, що взяла на себе відповідальність за теракт.
Листопадові теракти в Парижі
У п'ятницю, 13 листопада, під час дружнього матчу між збірними Франції та Німеччини біля стадіону "Стад-де-Франс" кілька ісламістів підірвали себе, але, на щастя, постраждали лише самі терористи.
Через кілька хвилин з автомобіля були розстріляні два ресторани в 10-му окрузі Парижа, вбито 26 людей. Третій напад на піцерію – вбито 5 людей. Під час вибуху в четвертому кафе чоловік-шахід привів пояс занадто рано, і всі, кого він мав намір убити, вижили, а під час обшуку правоохоронці виявили у нього паспорт громадянина Сирії з відміткою про статус біженця, отриманої в Греції. Апофеозом нападів стала атака на концертний зал "Батаклан": там вбито 90 людей. Всього жертвами листопадової атаки стали 130 осіб, поранено понад 350 осіб.
Ці атаки не тільки "підняли на вуха" всю Францію, де почали проводитися масштабні антитерористичні рейди і зачистки, надзвичайний стан було введено на два місяці, а на кордонах знову з'явився прикордонний контроль, але й торкнулися сусідньої країни, де ховалася частина нападників і організаторів.
Цей теракт, в якому взяли участь люди зі статусом біженців, знову загострив питання мігрантів. Спецслужби відкрито почали заявляти, що під виглядом біженців до Європи проникають терористи з підробленими документами. Безпека європейців під загрозою, а права риторика набирає очки серед обивателів.
Крім того, ряд політиків у США, які вирішили розділити проблему біженців в Європі і допомогти впоратися з напливом мігрантів, висловилися за відмову від прийняття біженців, причому на рівні влади штатів.
Крім проблеми соціальної, потік мігрантів став проблемою безпеки, глобальної безпеки, оскільки з'явилася інформація в пресі вже про створення тренувального табору ІДІЛ і на Балканах – першого в Європі.
Бонус +
Зустріч в небі, що розбила дружбу диктаторів
Туреччина спочатку прохолодно сприйняла рішення російського президента Володимира Путіна підтримати Башара Асада і сирійські урядові війська, адже на Близькому Сході вотчина Реджепа Ердогана, і він один із заслужених лідерів, які диктують свою політику сусідам.
Таке безцеремонне втручання в справи на землях, де Туреччина вважає себе гегемоном, стало першим сигналом до охолодження відносин між недавніми близькими партнерами.
Як член НАТО, Туреччина дуже трепетно ставиться до дотримання кордонів держави, і через кілька десятків випадкових, як стверджує російська сторона, зальотів, османські нерви здали. Винищувач F-16 збив порушив турецький повітряний простір бомбардувальник Су-24, загинув 1 пілот, сама машина впала на території Сирії, де була захоплена сирійськими туркменами.
Наслідком цього конфлікту став розрив цілого ряду спільних російсько-турецьких проектів (таких, як газопровід "Турецький потік"), введено продуктові санкції з боку Росії. МЗС Туреччини навіть рекомендував своїм громадянам утриматися поки від відвідин Росії, а РФ не радить росіянам відпочивати на курортах улюбленої Туреччини. Припускають навіть скасування безвізового режиму.
Важливо те, що це було перше вогневе зіткнення сил НАТО і РФ. Загроза, що нависла над світом, переросла в перестрілку старих імперій. І з цією проблемою світ входить в 2016 рік.
Минає рік – рік терактів, ісламістського радикалізму та підготовки до боротьби з екстремістами. Він залишає за собою невирішене питання ІДІЛ, ми тягнемо в 2016-й невиконані мінські домовленості, а бойовики продовжують зміцнювати власні позиції і на Близькому Сході, і на Донбасі, і вити собі гніздо в Європі.
