Тільки Україна має вирішувати, коли та про що їй вести переговори з Російською Федерацією. Влада Сполучених Штатів не планує чинити на українських партнерів будь-якого тиску в цьому питанні.
Відповідну заяву зробив держсекретар США Ентоні Блінкен під час розмови з українським колегою Дмитром Кулебою на полях саміту АСЕАН у Камбоджі, повідомив офіційний представник зовнішньополітичного відомства США Нед Прайс.
У Держдепі додали, що в ході переговорів Блінкен і Кулеба обговорили непохитну прихильність Вашингтона надати допомогу Україні, щоб пом’якшити наслідки російських ударів по українських об’єктах критичної інфраструктури.
Крім того, сторони підтвердили готовність до продовження угоди щодо експорту зернової продукції чорноморськими маршрутами.
Можливість відновлення переговорів з Російською Федерацією може з’явитися у другій половині 2023 року.
Як зазначив в ефірі телемарафону голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, це може статися через виборчі процеси у США і Російській Федерації.
“Чесно, я вважаю, що це буде тоді, коли електоральні цикли почнуть працювати і в Росії, і в Сполучених Штатах, тобто це десь у другій половині наступного року, коли вже стартуватимуть і президентські перегони в США. А до того ж, у 2024-му будуть вибори в Путіна. І всім потрібно буде політично щось демонструвати”, – наголосив Арахамія.
Він вважає, що Путін не зможе продемонструвати якісь військові успіхи. Через це Росія, ймовірно, намагатиметься “на дипломатичному фронті якимось чином демонструвати щось своєму народу”.
Водночас, за словами Арахамії, Росія знову порушує питання про відновлення переговорів через те, що потребує часу на те, “щоб перезарядитися”.
“Вони перегрупування роблять, зі зброєю є проблеми, з боєприпасами. Їм просто треба час, щоб посилити свої позиції. Ми не будемо давати їм такого часу”, – зазначив він.
Виконавчий директор у Центрі прикладних політичних досліджень “Пента”, політичний експерт Олександр Леонов міркує так:
“Практично усі війни закінчуються переговорами. Очевидно, що переговорами має закінчитись і ця війна. Білий дім уже досить чітко окреслив: він зробить усе, щоб ці переговори Україна проводила з позиції сили. Зрозуміло й те, що Захід не зацікавлений у довгостроковій війні, на роки. Як у цьому не зацікавлена й Україна”.
Можливо, продовжує експерт, для Вашингтона оптимальним був би варіант із закінченням війни до президентських виборів у США (до 2024 року). Причому ця війна не може закінчитися перемогою Росії.
“Можливо, втрата в найближчому майбутньому росіянами Мелітополя, Бердянська і, наприклад, Донецька разом із наростанням системної кризи в РФ та невдоволення населення змусить Путіна погодитися на вимоги України – і розпочати виведення російських військ з наших територій. Але є нюанси, – наголошує Олександр Леонов. – Наприклад, Указ українського президента про неможливість переговорів із РФ щодо долі Криму. Останню проблему можна вирішити лише після втрати Путіним влади або ж військовим шляхом”.
Політичний експерт Денис Гороховський звертає увагу, що Росія традиційно починає говорити про переговори, коли зазнає поразки на фронті.
“Причому очевидно, що мета цих переговорів одна – виграти час. Позиція України чітка та однозначна: перший крок для переговорів – це звільнення окупованих територій, – нагадує експерт. – Крім того, Україна не зацікавлена у заморожуванні конфлікту та будь-яких поступках, особливо територіальних”.
Українська армія стрімко звільняє захоплені території, ГА ООН готує резолюцію щодо сприяння відшкодуванню збитків та репарацій за агресію проти України (драфт резолюції опубліковано на сайті ООН кілька днів тому). Тому, зазначає Денис Гороховський, цілком закономірно, що українська сторона на сьогоднішній день займає досить жорстку позицію щодо комунікацій з Кремлем.
“Так що чекати на переговори, тим більше на рівні перших осіб держав, найближчим часом не варто, – упевнений експерт. – Україна переламала хід війни і вже немає потреби про щось домовлятися з країною-окупантом”.
