Уздовж автошляху Бахмут-Лисичанськ  точаться інтенсивні бої, потужність яких місцеві військові не пригадують, йдеться у матеріалі ТСН.

Сотні артилерійських й танкових снарядів, мін, реактивних та авіаційних ракет там вибухають від ранку до ночі. На окремих ділянках переважно артилерійські дуелі, на інших – у бій вступає піхота.

Навіть короткотривале перебування на поверхні, тут вимагає уважно слухати простір.

“”Гради” били, били танки, бив міномет! Все сюди летіло. Це був, певно, найспекотніший день, за весь час ще стільки не лягало – ворог бив з усього, що в нього є”, – каже військовослужбовець-мінометник ЗСУ Михайло.

Після масованої артпідготовки поблизу Бахмутського автошляху, окупанти влаштували потужний штурм. “Було, що майже пробився до нас, але ми відбили назад свої позиції, зайняли. І от зараз стоїмо, відбиваєм дальше”, – розповідає під роботу ворожої САУ Михайло.

Ворожі артилерійські снаряди тут вибухають по кілька на хвилину. Далекобійні самохідні артустановки загарбників вишукують українську арту. Снаряди переорюють все, куди влучають.  Сховатися якнайглибше – максимально ефективний спосіб уберегтися.

Бити ж “Z-хромосомних” допомагає Україні пів світу. “В мене от танк, наприклад є. Польськими снарядами стріляли. Ми, короче, стріляємо всім Євросоюзом. Є американські міни – кожна міна в тубусі. Радянські міни – кожна міна в салідолі. На перемогу працюють і ті, і ті”, – показують бійці.

Хлопці працюють за принципом: кожна міна у ціль! Намагаються зайвий раз і не спалити позицію, і прикрити – у достатній кількості піхоту. “Якщо ворог йде в наступ, буває що і 100 мін виходить в день. Буває і 175-ть, найбільша кількість була 175 в нас”, – розповідають військові.

Влучності, зізнаються мінометники, намагаються досягти мало не снайперської. Та трапляється на ділянці, що навіть снайперських 82-во міліметрових мінометних пострілів буває замало. За таких обставин, до справи долучаються українська  важка артилерія та авіація.

На Бахмутському напрямку, зізнаються наші воїни, нині дуже складна ситуація, та вони тримають фронт і зупинятися на самій обороні твердять, точно не збираються.

Варто зазначити, українські військові можуть протягом шести наступних тижнів просунутися на Донбасі та, можливо, відбити Херсон до того, як погода змусить обидві армії зробити паузу та перегрупуватись.

Про це пише The New York Times із посиланням на оцінку американської розвідки.

Американські чиновники вважають малоймовірною ще одну велику поразку російських військ, яка б дозволила Україні звільнити великий шматок території, як минулого місяця. Але окремі російські підрозділи можуть зламатися під тиском, що дозволить українській армії продовжити відвойовувати міста на Донбасі та, можливо, деокупувати Херсон.

Офіційні особи США вважають, що Україна має продовжувати використовувати свою перевагу найближчими тижнями, але не настільки, щоб надмірно натягувати свої військові лінії постачання або давати російській армії шанс використати слабкі місця в обороні.

Американські чиновники також вважають, що український наступ може невдовзі змусити росіян у Херсоні відступити за Дніпро, повернувши більшу частину міста під контроль України.

Після вересневого наступу українським військам довелося сповільнити та зміцнити свої лінії постачання на північному сході. Зараз, як кажуть деякі чиновники США, ЗСУ, схоже, готові рухатися вперед у Луганській області. Якщо українські сили зможуть взяти під контроль трасу 66 протягом найближчих тижнів, вони можуть відрізати ключову дорогу, яку росія використовувала для постачання своїх військ на окупованих територіях.