У День Соборності, 22 січня, Президент України Володимир Зеленський взяв участь у церемонії вшанування пам’яті Президента УНР Михайла Грушевського.
Володимир Зеленський поклав букет квітів до підніжжя пам’ятника видатному державному діячу. Також біля меморіалу було встановлено кошик квітів.
У церемонії взяли участь Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.
Крім того, у зв’язку з роковинами трагічної загибелі активістів Революції Гідності Сергія Нігояна та Михайла Жизневського здійснено покладання квітів від Президента до місць загибелі Героїв України на вул. Грушевського у Києві.
Також на Алеї Героїв Небесної Сотні від імені Глави держави встановлено кошик квітів до пам’ятного хреста на місці загибелі активістів Революції Гідності.
Відзначимо, що Президент України Володимир Зеленський привітав громадян з Днем Соборності, закликавши бути єдиними заради сили держави. Своє звернення глава держави опублікував на офіційному Telgram-каналі. Передаємо його слова прямим текстом:
«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України…».
Ця цитата з універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР, проголошеного 102 роки тому, викликає широкий спектр емоцій.
Це радість. Радість від великого об’єднання передусім не просто земель чи територій, а об’єднання українців.
Це гордість. Гордість за наших предків, які здійснили Акт Злуки, а разом з ним – віковічну мрію всіх борців за єдину, соборну Україну.
Це жаль. Через те, що державним діячам не вистачило тоді мудрості й порозуміння, щоб зберегти самостійну Україну.
Це й біль. Адже сто років потому Крим і частина Донбасу одірвані від єдиної України.
І це впевненість. Що у майбутньому ми зможемо все подолати і разом станемо творцями нового акта злуки.
Для цього маємо назавжди вивчити уроки сторічної давнини й ніколи не забувати: щоб стати сильними – потрібно бути єдиними. Щоб стати єдиними – потрібно бути сильними. Досить розділень. Важливо пам’ятати, що соборність – це не тільки про територію. Одна з найдавніших мрій нашого народу – про єднання – фундаментальна мрія. Але її не можна досягти один раз і назавжди. Це постійна робота. Це щоденний рух. Це не щось у минулому, не ідеологічна рамка згори і не досягнення, яке може бути простим.
Це завдання вчити себе розрізняти власні емоції і штучно накручені політиками. Поважати відмінності й інтереси інших у суспільстві – тих, хто на тебе не схожий, але з кого разом з тобою і складається наш народ. Та поступатися особистими амбіціями, коли це потрібно для спільного результату.
Цьогоріч ми зустрічаємо День Соборності з почуттям глибокого суму й жалоби за нашими співгромадянами, загиблими під час пожежі у Харкові.
На превеликий жаль, нас єднають не лише щасливі, а й трагічні сторінки. Щодня, а особливо сьогодні, ми повинні гуртуватися, підтримувати одне одного, стояти брат за брата, плече до плеча.
Бережімо нашу Україну і будьмо єдині. І в радості. І в горі.
І нехай води красеня Дніпра будуть єдиним, що розділяє нас.
З Днем Соборності, великий та сильний народе!
