Сьогодні нам вдалося поспілкуватися із керівником медичного відділу Львівського батальйону територіальної оборони "Воля". Коли ми зустрілися, їм саме передавали автомобіль швидкої допомоги для використання під час евакуацій поранених бійців або для надання медичної допомоги. Ми не могли не поцікавитися у службовця, чого їм бракує та взагалі у якому стані їхнє матеріальне забезпечення. 

"Наш штат збільшили, а от санітарну групу навіть не забезпечили заміною знищеної техніки" – зі слів Романа Михайловича, ми дізналися, що у них числилося 3 санітарних бусики УАЗ. Зараз два з них знищені повністю, так пошкодили їх під час бойових дій на сході. Про свою потребу у санітарному транспорті бійці повідомили близьких та друзів у Львові та області. Тоді силами громади Новояворівська та Яворівського району швидкими темпами зібрали близько 60 тисяч гривень. Протягом кількох днів волонтери із об'єднання громадських організацій  "Допомога Армії" змогли знайти цей транспортний засіб за кордоном і привезти. Трішки пізніше його відремонтували та доукомплектували. 

 

9AWUrNNLAYI HpuDXys9XaY jSYovCjMyuI

 

Військовослужбовці, зрозуміло, неймовірно раді такій допомозі. 

Але через цю ситуацію у нас почали виникати запитання стосовно того, чому їх не забезпечує львівська ОДА? Адже їх забезпечення повністю лягає на плечі Адміністрації. Відповідь на це нам допомагають знайти самі добровольці, посилаючись на проблему держзакупівлі, та через примусовість тендерів при закупівлі.

Виходить, що допомога волонтерів зараз просто незамінна для нашої армії. "У нас зараз справді народна армія. У всіх планах. Український народ не лише йде в армію, а й забезпечує солдатів та добровольців усім необхідним. Без волонтерів ми б не вистояли". Тут нам згадується твіт, який недавно поширили у соцмережах.

 

zuXPo9snttE

 

На питання чи виділяють достатні суми на забезпечення батальйону – Роман посміхається. "Виділяють то достатньо, але з незрозумілих причин кошти повертаються назад тим хто їх виділив".

Незважаючи на це, за день до від’їзду у зону АТО не було жодного добровольця, який не мав бронежилета чи іншої життєво необхідної амуніції. Чиїми силами? Для нас відповідь, м'яко кажучи, неоднозначна.

Потреба у санітарному транспорті у хлопців була і до того, а зараз стала ще нагальнішою, так як штат службовців збільшили, а от штат санітарної частини навіть не забезпечили новою технікою. Ми відслідковуватимемо ситуацію із забезпеченням батальйонів і надалі.

 

Автор: Марвін