Як ми знаємо, українські військові не збивають повітряних цілей над територією РФ та Білорусі. На це є ряд причин, які озвучив військовий експерт Олег Жданов.

На думку досвідченого військового, ЗСУ має необхідну зброю, якою вони можуть вражати літаки противника за межами нашої країни. Причина того, що армія України знищує літаки окупаційних військ лише у власному повітряному просторі, має виключно політичний характер.

Чого ж насправді не вистачає, щоб ліквідовувати небезпеку ще на території агресорів?

“Наша система ППО може діставати і територію противника. Для цього потрібно просто ухвалити політичне рішення: ми захищаємось у межах наших кордонів або ми захищаємось у межах нашого озброєння”, – зазначив полковник.

“На сьогодні ситуація така, що ми не оголошуємо стану війни та захищаємось у межах наших кордонів, саме тому ми не гасимо російську артилерію, яка обстрілює Сумську та Чернігівську область, не збиваємо літаки, які завдають з білоруського повітряного простору удари нашою територією”, – додав військовий експерт

Чому Україна не робить офіційної заяви, що перебуває у стані війни, яка б дозволила збивати ворожі літаки над територією Росії та Білорусі?

“Я так розумію, що сьогодні західне суспільство не готове до стану війни на Європейському континенті. Ось головна причина», – підсумував Олег Жданов.

Варто зазначити і той момент, що білоруська армія не здатна наступати на Україну без підтримки Росії. Усі це усвідомлюють: і Лукашенко, і путін.

У Білорусі бракує сил та засобів для самостійних дій

Це одна з причин, чому Білорусь досі не здійснила повномасштабного вторгнення, бо опосередковано вона і так веде проти України війну, надаючи Росії свою територію та повітряний простір для запуску ракет. Про це 24 каналу розповів керівник центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Для самостійних активних наступальних дій у Білорусі бракує сил та засобів. По-перше, на сьогодні на білорусько-українському кордоні перебувають близько 5 тисяч військових армії Лукашенка. Якщо буде поставлене завдання створити ударне угруповання, цю кількість теоретично можна наростити за 1 -2 місяці. Але це не можна зробити непомітно.

По-друге, за словами Мусієнка, в українському командуванні точно моделюють різні сценарії розвитку подій. У цьому контексті, якщо говорити про напрямки, звідки можуть рухатися білоруська військові, починаючи з Волинського, можна зрозуміти, що там не так багато можливостей для руху. Так, мобільні групи теоретично можуть пробратися лісами, але коли йдеться про важку техніку, одразу зрозуміло, якими шляхами вона може рухатися

Відтак, там здійснюють фортифікацію позицій. До прикладу, голова Рівненської обласної адміністрації розповів, що йде укріплення рубежів і позицій, а кількість водойм, лісів і боліт вказує на те, що противник може рухатися лише зрозумілими та відомими шляхами. Таку ж підготовку через можливу загрозу проводять на Київському та абсолютно усіх напрямках.

У нас є там військові Збройних Сил, прикордонники, сили територіальної оборони, спецпідрозділи Нацгвардії. Є всі сили та засоби для того, щоб відбити потенційний наступ білоруських військ, якщо вони зважаться на таку безглузду ініціативу,– впевнений Мусієнко.

Якщо не виключати той варіант, що білоруси захочуть підтягнути якісь резерви, а Росія зможе їх сформувати та рухатися спільно – на переконання експерта, це буде складніше, але теж не є чимось фатальним.

Все ж, непотрібно забувати, що українські Сили оборони змогли зупинити й відбити наступ російських сил на Київ, які є досвіченішими та боєздатнішими, ніж білоруські підрозділи, адже Росія – це країна, яка постійно веде війни.

“Звичайно, якісь більш підготовлені підрозділи у них є. В Білорусі таких підрозділів від 3,5 до 5 тисяч – це сили спеціальних операцій, десант і спецпризначенці”, – пояснив Мусієнко.

Що стосується решти війська, то відомо, що на 75% білоруська армія складається з солдатів строкової служби. Це, звичайно, також впливає на якість та компетентність.