18 березня стало ще однією поворотною датою на шляху України до членства в ЄС. Переговори президентів України та Єврокомісії завершилися домовленістю про “fast track” – прискорений шлях, що буде застосований уперше в новітній історії розширення ЄС. За оцінками з Брюсселя, він має призвести до позитивного висновку ЄК про готовність України до статусу кандидата за лічені місяці.
Як повідомляє “Європейська правда”, прогнози у часи війни, руйнування світового порядку та перебудови Європи – річ невдячна. А ЄС зараз справді перебудовується. Економіка у найближчій перспективі працюватиме геть інакше, перед усіма державами з’являться неймовірні внутрішні виклики тощо. Однак певні попередні висновки зробити можна вже зараз.
Брюссель твердо налаштований підготувати висновок про готовність України до статусу кандидата вже у найближчій перспективі. Незалежно від того, чи буде на цьому етапі короткий опитувальник (швидше за все, буде), чи держави-члени неофіційно дадуть Єврокомісії добро на ще радикальніше скорочення процедури.
Оптимістичний, але водночас реалістичний термін надання Україні статусу кандидата – це саміт ЄС наприкінці червня 2022 року.
Для ЄС саме ця дата є дуже зручною, адже за тиждень до того у Франції завершиться виборчий цикл – пройде другий тур парламентських виборів. У Парижі традиційно намагаються не робити зовнішньополітичних кроків під час кампанії, бо бояться, що це дратуватиме виборців. Незадовго до цього, у квітні, пройдуть вибори президента, на яких Макрон, за останніми опитуваннями, має усі шанси перемогти.
І водночас у червні завершується головування Франції у Раді ЄС. Тож Макрон, який після відходу Меркель так прагне отримати роль неформального лідера у ЄС, може використати цей шанс: ухвалити це амбітне рішення, довести лідерство Франції, і при цьому уникнути електоральних втрат.
Наступні етапи на шляху до членства – значно більш формалізовані, їх неможливо оминути і складно пришвидшити за рахунок голої політичної волі у столицях ЄС. Єдиний шлях до швидкого членства – це швидке проведення реформ тут, в Україні. Звісно, одночасно з її повоєнною відбудовою.
До слова, до припинення активних воєнних дій не вийде навіть розпочати переговори про членства. Бо наразі ми не знаємо наших базових економічних параметрів. Яку територію вдасться повернути під контроль уряду? Наприклад, чи звільнимо ми Донбас? І тут питання не у бажанні ЄС загальмувати, просто неможливо говорити про реформи та нудні нормативні акти під час гарячої війни. Пріоритети не ті.
Тож далі вступ загальмується до вирішення базових безпекових питань. Попереду – багато роботи, яка передуватиме вступу України до ЄС. Хоча найголовніше – це те, що процес зрушився, а європейські столиці одностайно кажуть, що бачать нас членом ЄС в осяжному майбутньому. Хоча ще місяць тому це видавалося фантастикою. Україна буде членом ЄС. Але спершу головне – відстояти нашу незалежність.
